воскресенье, 6 января 2013 г.

КАТАЛОГ НОТАТКІВ (І РОЗДІЛ) СТУДЕНТІВ ГРУПИ УР-5



КАТАЛОГ НОТАТКІВ (РОЗДІЛ І)
СТУДЕНТІВ ГРУПА УР-5

Питання
Відповідь
Прізвище

Тема 1. Загальне поняття про СПТ навчання мови (05.09.12)
1. Окресліть тенденції розвитку педагогічної науки та освітнього процесу, що сьогодні визначають напрями розвитку лінгводидактики.
     






2. Назвіть основні підходи, на яких  будується сучасна мовна освіта.


             За О. Біляєвим:

  • системно-мовний;
  • функціонально-мовний (функціонально-стилістичний);
  • комунікативний.

Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Шавеко О.
Голод О

Класно-урочна система.
 Інноваційні технології.

Ми можемо виділити декілька підходів,  на яких будується сучасна мовна освіта:

За Я. Голантом:
·         пассивна модель навчання;
·         активна модель;
·         інтерактивна.

 За А. Рівіним: «навчаючи інших, навчайся сам». (Пом.).

За М. Пентелюк:
·         функціональноно-стилістичний;
·         комунікативно-діяльнісний. (Пен.,с.7)







Березіна В.

Малова Л.






3. Назвіть ознаки процесу навчання мови, побудованого на засадах раціональної парадигми.












4. Як на уроках мови реалізуються принципи синергетичної освіти.











     Синергитична освіта – знання на пізнання істини (пошук – результат - істина)
       Пізнавати найкраще в найменшому.
       Пізнавальна діяльність.
       Діалог на уроці (співпраця).

       Рівність і довіра до всіх дітей, зумовлена на пізнавальні можливості кожної дитини.

        Синергетика не вирішує всіх проблем освіти. Вона лише допомагає управляти, здійснювати й виробляти стратегії. Вона пропонує ефективні освітні технології й переосмислення вже відомих підходів.                     
      Синергетика не може замінити талант педагога, не може замінити людську культуру культурою технологічною. Синергетика не розв’яже ціннісних проблем, але допоможе їх рефлексувати.
      Процеси самоорганізації в освітній системі неминучі. Сьогодні вони стають джерелами інновацій. 







Горбан К.

Івкова К.

Кияшко А.

Ковтонюк Л.

Корнієнко Ю.

Шавеко О.


       Синергетика не вирішує всіх проблем освіти. Вона лише допомагає управляти, здійснювати й виробляти стратегії. Вона пропонує ефективні освітні технології й переосмислення вже відомих підходів.                     
      Синергетика не може замінити талант педагога, не може замінити людську культуру культурою технологічною. Синергетика не розв’яже ціннісних проблем, але допоможе їх рефлексувати.
      Процеси самоорганізації в освітній системі неминучі. Сьогодні вони стають джерелами інновацій. 
       Синергитична освіта – знання на пізнання істини (пошук – результат - істина)
       Пізнавати найкраще в найменшому.
       Пізнавальна діяльність.
       Діалог на уроці (співпраця).
       Рівність і довіра до всіх дітей, зумовлена на пізнавальні можливості кожної дитини.




Малова Л.

Голод О



5. Назвіть основні характеристики інноваційних педагогічних технологій











      Будь-яка пед.технологія повинна відповідати осн. критеріям технологічності:
  • системності;
  • керованості;
  • ефективності;
  • відтворюваності.




Березіна В.
        Будь-яка пед.технологія повинна
відповідати осн.критеріям технологічності: системності, керованості, ефективності, відтворюваності.


       ІПТ – такі пед. технології, що спрямовані на задоволення інд. потреб системи освіти.


1.      Спирається на використання знань різних галузей
2.      Базується на мотивації суб’єктів пед.. діяльності. Мають на меті подолання наслідків деструктивних процесів у системі освіти вивести її на конкурентоспроможний рівень
         Основні характеристики ІПТ:
  • Випереджувальний характер
  • Особистісно зорієнтований характер
  • Свобода у навчанні
  • Структурування особистісних знань
      Спрямованість технологій на самостійне пізнання, пошук.






Горбан К.

Івкова К.

Кияшко А.

Ковтонюк Л.

Корнієнко Ю.

Малова Л.

Шавеко О.

Голод О







6. Назвіть навички, що забезпечують розвиток самостійної пізнавально-пошукової діяльності.

  


        Сприймання і аналізування текстів (Пен.,с.6)


Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О .


7. Поясніть
специфіку вживання термінів освітня технологія, педагогічна технологія, начальна технологія.


          


         Педагогічна технологія  дає відповідь на запитання, як, яким чином (методами, прийомами, засобами) досягати поставленої педагогічної мети, установлюючи порядок використання різноманітних моделей навчання.

     



Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О



8.Назвіть відомі вам освітні технології (за Г. Селевком).






     За Г. Селевком освітні технологій поділяються розрізняються :

  • за рівнем застосування – загальнопедагогічна;
  • філософською основою – пристосувальна;
  • основним фактором розвитку – соціогенна + біогенна + психогенна;
  • орієнтацією на особистісні структури – інформаційна + ЗУН;
  • характером змісту – навчальна;
  • організаційними формами – традиційна,  індивідуальна, творча;
  • стилем взаємостосунків –  індивідуальноорієнтована;
·         за підходом до дитини ;
·         за провідним методом;
·         за напрямком модернізації існуючої традиційної системи;
  • за категорією учнів.

 

Горбан К.

Івкова К.

Кияшко А.

Ковтонюк Л.

Корнієнко Ю.

Малова Л.

Шавеко О.

      Голод О



9. Назвіть відомі вам педагогічні технології.

  Авторитарные технології в которых педагог является единоличным субъектом учебно-воспитательного процесса, а ученик есть лишь «объект», «вин тик».
      Личностно-ориентированные технологии ставят в центр всей школьной образовательной системы личность ребенка, обеспечение комфортных, бес конфликтных и безопасных условий ее развития, реализации ее природных потенциалов.
     Технологии сотрудничества реализуют демократизм, равенство, партнерство в субъект-субъектных отношениях педагога и ребенка. Учитель и учащиеся совместно вырабатывают цели, содержание, дают оценки, находясь в состоянии со трудничества, сотворчества.
 Объяснительно-иллюстративные технології.





Березіна В.
    
         Технології:
·           освітні (концепції, продукт міністрів);
·           педагогічні (продукують науковці);
·           навчальні (методи, засоби, форми, прийоми, спрямовані на конкретну реалізацію).

Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О




10. Яким вимогам має задовольняти педагогічна технологія?

        Системність, концептуальність (на конкретній базі), структурованість (чітка послідовність дій і правил), керованість, запланована ефективність, оптимальність витрат, можливість трактування, відтворюваність.
       Главным критерием оценки педагогической технологии является ее эффективность и результативность. Выполнение этих требований рассматривается в приложении к учителю, ученику и общественно-родительскому контингенту лиц.




  Березіна В.
    
      Комплекс заходів, що ведуть до гарантованого результату:
3.   системність;
4.   концептуальність;
5.   структурованість;
6.   керованість;
7.   запланована ефективність;
8.   оптимальність витрат;
9.    відтворюваність.


Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О 
 .

11. Розмежуйте поняття методика і технологія.

  

       Технологія, на відміну від методик, не допускає варіативності, з неї не можна викинути якісь елементи.
  
Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О

12. Де і з якою метою створюються технологічні
картки?




 З метою диференційного підходу до учнів (різний рівень оволодіння ЗУН).


Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Шавеко О.
Голод О 

13. Назвіть орієнтовні складові технологічної картки інноваційної технології (прийому).



·         Моделювання ігрової ситуації
·         Загальна характеристика та мета застосування
·         Технологія проведення (ролі, правила, критерії оцінювання, підготовка, хід, підсумок)


Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Шавеко О.
Голод О 

Тема 2. Проблема сучасних технологій уроку мови (12.09.12)

14. Назвіть лінгводидактів, що займаються (займалися) питання технологій
 сучасного уроку мови.

        Пентилюк, Пометун, Селивко, Пироженко
    
     Березіна В.
Малова Л.



                      Пентилюк, Пометун, Селивко,
                       Пироженко, Біляєв, Горошкіна.


     Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Шавеко О.
      Голод О

15. Які типи навчання вам відомі.




       Типи навчання:

·         догматичний;
·         пояснювально-ілюстративний;
·         проблемний.
       Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О 

16. Які типи навчання переважають у сучасній мовній осіті?

Переважаючі типи навчання у сучасній мовній освіті:

·         пояснювально-ілюстративний тип;
·         пошуковий тип;
  • проблемно-пошуковий.


Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Шавеко О.
Голод О 
Пояснювально-ілюстративний тип переважає.
Малова Л.

17. Назвіть ознаки (особливості) сучасного уроку української мови.


Cyчaсний ypoк yкpaiнськoї мoви - пoлiфyнкцioнaльне, бaгaтoaспектне явище у навчально-виховному процесі.

-          реалізація внутрішньо- і між предметних зв’язків;
-          співвідношення теорії і практики;
-          узагальнення й систематизація ЗУН;
формування всіх різновидів комунікативної компетенції (мовленнєва спрямованість)


Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Шавеко О.
Голод О 


    Cyчaсний ypoк yкpaiнськoї мoви - пoлiфyнкцioнaльне, бaгaтoaспектне явище у навчально-виховному процесі. Він характеризується низкою процесів.
         


Малова Л.



18. Розкрийте особливість сучасного уроку української мови: оптимальне співвідношення теорії і практики в начальній діяльності учнів на уроках мови.









Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Шавеко О.
Голод О 



        Особливістю сучасного урока залишається співвідношення теорії і практики в навчальній діяльності учнів.
       Taке  спiввiдношення теopii i  практики  зумовило пеpемiшення  нaскpiзниx  змістових  лiнiй  мовного компонента   oсвiтньoi галyзi  «Мoви  i  лiтеpaтypи» - мовленнєва, мовна, соціокультурна, дiяльнiснa  (стратегічна).
      Пріоритетною є мовленнєва змістова лінія,що  пеpедбaчaє виpoблення  та вдосконалення умінь  i  навичок  y  всiх  видax  мовленнєвої діяльності.
       Мoвнa  теорія залишається основою, формування означених умінь і навичок.
      Для ypoкy  української мови, таким чином, залишається актуальним модуль - блокове компонування теоретичного матеріалу, його «стиснення» й активна опора на принцип спадкоємності.






    Малова Л.

19. Розкрийте особливість сучасного уроку української мови: формування всіх різновидів комунікативної компетенції.



 
  


Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Шавеко О.
Голод О 


20. Розкрийте особливість сучасного уроку української мови: реалізація внутрішньо- і міжпредметних зв’язків, що передбачено чинними програмами.
    
 

       Горбан К.

Івкова К.

Кияшко А.

Ковтонюк Л.

Корнієнко Ю.

Малова Л.

Шавеко О.

Голод О 

21 . Назвіть відомі вам підходи до типології уроків мови (авторів та критерій).


      Класифікації уроків:
-        за навчальною метою (Чавдаров);
-        за метою та його змістом (Текучова);
-        зa дидaктичнoю метoю (B. Онищyк);
-          клaсифiкацiя ypoкiв зa дидaктичнoю метою, теxнoлoгiею i зaсoбaми (О. Пoметyп,
Л. Пиpoженкo);
-        клaсифiкauiя ypoкiв зa дидaктичпoю метою
    (O. Бiлясв);
-        клaсифiкaцiя зa метою opгaнiзaцii ypoкiв
    (К. Плискo);
-        типи yрoкiв poзвиткy зв'язнoгo мовлення
   a Г. Шeлeхoвoю).

       Горбан К.

Івкова К.

Кияшко А.

Ковтонюк Л.

Корнієнко Ю.

Малова Л.

Шавеко О.

Голод О  

22.Аргументуйте доцільність розуміння під структурою уроку ланцюжку навчальних ситуацій.

     






23. Назвіть основні структурні елементи уроку вивчення нового матеріалу з урахуванням особливостей організацій навчального процесу (з позції вчителя).
 

       Спрямовані для ознайомлення учнів з новими мовними явищами та формування первинних умінь і навичок.


Горбан К.
Івкова К.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Шавеко О.

·         Актуалізація ЗУН;
·         вивченя нового мат-лу;
·         закріплення набутих знань.


Березіна В.
24. Назвіть основні структурні елементи уроку вивчення нового матеріалу з урахуванням особливостей протікання процесу сприйняття й засвоєння нової інформації та формування практичних умінь і навичок (з позиції учня).




  • Перевірка вивченого;
  • вивчення нового мат-лу;
  • підсумки уроку;
  • завдання до дому;
  • інструктаж.




   Березіна В.




25. Назвіть типи уроку за дидактичною метою
(О. Біляєв,
О. Пометун)


 (О. Біляєв, О. Пометун)
·         урок вивчення нового матеріалу;
·         урок  вдосконалення вмінь та навичок;
·         урок узагальнення та систематизації знань;
·         уроки контролю та корекції знань умінь і навичок.


Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Шавеко О.
Голод О.

26. У чому особливості модернізованої класифікації уроків за М, Пентилюк?



         Урок-читання, урок-аудіюування, урок- сприймання писемної інформації, урок-сприймання усної інформвціїї, урок- опрацювання ділових паперів, урок- робота над діловим мовленням.

Березіна В.



       Така типологія уроків української мови дозволяє модернізувати традиційну класифікацію, не порушуючи системи уроків, їх цілей, завдань і пристосувати їх до виконання головної мети – формування мовної особистості, що володіє високим рівнем комунікативної готовності і комунікативної самореалізації.

Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Шавеко О.
Голод О. 

27. Назвіть типи уроків зв’язного мовлення (Г.Шелехова,
М. Пентилюк).







 
     Урок-читання, урок-аудіюування, урок- сприймання писемної інформації, урок-сприймання усної інформвціїї, урок- опрацювання ділових паперів, урок- робота над діловим мовленням.






Березіна В.
(Шелехова)
  • урок фopмyвaння нoвих понять (про текст, стилі, типи мовлення, ситуацію спілкування, вимоги до мовлення та інші);
  • урок контролю;
  • урок формування комунікативних умінь і навичок;
  • урок удосконалення усних і письмових висловлювань.
(Пентилюк)
  • урок аудіювання;
  • урок читання;
  • урок сприймання писемної інформації;
  • урок робота над діловим мовленням;
  • урок опрацювання ділових паперів;
  • урок сприймання усної інформації.


Горбан К.

Кияшко А.
.
Ковтонюк Л.

Корнієнко Ю.

Голод О. 

·         Формування нових понять;
·         формування комунікативних умінь і навичок;
·         уроки контролю;
·         удосконалення усних і писемних висловлювань.
(Г. Шелехова)

·           Аудіювання;
·         сприймання усної інформації;
·         читання;
·         сприймання писемної інформації;
·         опрацювання ділових паперів, газетних публікацій;
  • робота над усним діловим і публічним мовленням. (Пентилюк)



Івкова К.

Шавеко О.

28. Назвіть декілька варіантів структури уроку вивчення нового матеріалу.














       I.         
1.Перевірка вивченого.
2. Актуалізація опорних ЗУН.
3.Повідомлення теми і мети уроку.
4.Вивчення нового матеріалу.
5. Закріплення набутих знань
6 Підсумки уроку.
7. Завдання додому. Інструктаж.

      II.           
1. Перевірка д\з ( як засвоєний мат-л).
2.Підготовка учня до сприйняття нового мат-лу(актуаліз. Опорних знань).
3.Повідомлення теми і мети уроку.
4.Пояснення вчителем нового мат-лу.
5.Вправи на закріплення одержаних знань.
6.Підсумки уроку(що вивчили на уроку).

   III.           
1.Перевірка д\з.
2.Повідомлення теми і мети уроку.
3.Розбір прикладів пояснення на них мовного явища.
4.Робота учнів над висновками( введення правил).
5.Вправи на закріплення.
6. Підсумок уроку.
7.Завдання додому та інструктаж до його виконання.

Березіна В.

Малова Л.













Урок засвоєння нових знань
Мета: оволодіння учнями новими навичками, матеріалом та новими способами діяльності.
Структура:
·  Організаційний момент.
·                  Підготовка до сприйняття матеріалу або актуалізація опорних знань, умінь, уявлень та чуттєвого досвіду.
·                  Мотивація навчальної діяльності.
·                  Оголошення теми, мети, завдань уроку.
·                  Вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння).
·                  Осмислення нових знань, умінь.
·                  Закріплення, систематизація та узагальнення.,
·                  Контрольно-коригувальний етап.
·                  Підбиття підсумків уроку.
  • Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.


Горбан К.

Івкова К.

Ковтонюк Л.

Корнієнко Ю.

 Голод О.

Урок засвоєння нових знань
Мета: оволодіння учнями новими навичками, матеріалом та новими способами діяльності.
Структура:
·  Організаційний момент.
·                  Підготовка до сприйняття матеріалу або актуалізація опорних знань, умінь, уявлень та чуттєвого досвіду.
·                  Мотивація навчальної діяльності.
·                  Оголошення теми, мети, завдань уроку.
·                  Вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння).
·                  Осмислення нових знань, умінь.
·                  Закріплення, систематизація та узагальнення.,
·                  Контрольно-коригувальний етап.
·                  Підбиття підсумків уроку.
  • Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

С. 27 
 Структурні елементи:

(1 варіант):
·         Перевірка д.з.
·         Підготовка учнів до нового матеріалу.
·         Повідомлення теми, мети уроку.
·         Пояснення вчителем нового матеріалу.
·         Вправи на закріплення одержаних знань.
·         Підсумки уроку (що вивчили на уроці).
(2 варіант)
·         Перевірка д.з.
·         Повідомлення теми і мети уроку.
·         Розбір прикладів, пояснення на них мовного явища.
·         Робота учнів над висновками (або виведення правил).
·         Вправи на закріплення.
·         Підсумок уроку.
·         Завдання додому та інструктаж про його виконання .
(3 варіант)
·         Перевірка вивченого.
·         Актуалізація знань, умінь і навичок.
·         Повідомлення теми і мети уроку.
·         Вивчення нового матеріалу.
·         Закріплення набутих знань.
·         Підсумки уроку.
·         Завдання додому (інструктаж).





Кияшко А.



29. Назвіть складові уроку формуванні умінь і навичок.

·          Повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями;
·         відтворення теоретичних відомостей, застосування тих які потрібніна уроці;
·         виконання учнями вправ;
·         перевірка якості самостійної роботи учнів;
·         завдання додому;
·         підбиття підсумків уроку.


 Березіна В.

Малова Л.



Урок формування та вдосконалення вмінь і навичок
Мета: закріплення й усвідомлення раніше засвоєного матеріалу (знань, умінь, навичок) і формування нових навичок та вмінь.
Основою такого уроку можна назвати тренування в різних варіантах, яке вимагає від учня перенесення знань і вмінь у нові, нестандартні ситуації. Для проведення таких уроків використовується практична робота. У педагогічній літературі саме цей тип уроку рекомендується як найбільш доречний для таких предметів, як фізика, хімія, географія, біологія і, звичайно інформатика. Практичні роботи в значній кількості представлені у навчальних програмах, та й практичні завдання є невід'ємною, складовою фактично кожного уроку інформатики.

            Структура
1.  Організаційний момент.
·                  Актуалізація опорних знань та їх коригування. Повідомлення теми й мети.
·                  Мотивація навчальної діяльності.
·                  Вступні вправи (можуть поєднуватись із поглибленням або вивченням невеликих порцій нового матеріалу та ознайомленням з правилами, алгоритмами виконання певних дій).
·                  Пробні та тренувальні вправи (Використання вивченого в стандартних умовах).
2.              Творчі вправи.
3.              Підсумки уроку.
4.              Домашнє завдання.
5.              _____
·         Повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями
·         Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібне на уроці
·         Виконання учнями вправ
·         Перевірка якості самостійної роботи учнів
·         Завдання додому
Підбиття підсумків уроку.




Урок формування та вдосконалення вмінь і навичок
Мета: закріплення й усвідомлення раніше засвоєного матеріалу (знань, умінь, навичок) і формування нових навичок та вмінь.
Основою такого уроку можна назвати тренування в різних варіантах, яке вимагає від учня перенесення знань і вмінь у нові, нестандартні ситуації. Для проведення таких уроків використовується практична робота. У педагогічній літературі саме цей тип уроку рекомендується як найбільш доречний для таких предметів, як фізика, хімія, географія, біологія і, звичайно інформатика. Практичні роботи в значній кількості представлені у навчальних програмах, та й практичні завдання є невід'ємною, складовою фактично кожного уроку інформатики.
Структура
·   Організаційний момент.
·                  Актуалізація опорних знань та їх коригування. Повідомлення теми й мети.
·                   Мотивація навчальної діяльності.
·                   Вступні вправи (можуть поєднуватись із поглибленням або вивченням невеликих порцій нового матеріалу та ознайомленням з правилами, алгоритмами виконання певних дій).
·                   Пробні та тренувальні вправи (Використання вивченого в стандартних умовах).
·                   Творчі вправи.
·                   Підсумки уроку.
·                  Домашнє завдання.


Кияшко А.








































Горбан К.

Швкова К.

Ковтонюк Л.

Шавеко О.

Голод О. 


30. Чим відрізняється структура уроку повторення від уроку узагальнення і систематизації, як часто проводяться такі уроки?












31. Назвіть складові уроку навчального переказу.

Складові уроку навчального переказу:
1. вступна бесіда (вид переказу, мета, завдання);
2. читання тексту;
3. бесіда за змістом прочитанного;
4. складання плану;
5. мовний аналіз тексту;
6. повторне читання;
7. чорновий переказ;
8. редагування і переписування начисто;
9. перевірка і аналіз;
10. доопрацювання переказу.


Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.           

32. Назвіть складові уроку навчального твору.


·         Вступна бесіда (визначення мети уроку, ознайомлення з особистостями жанру).
·         Ознайомлення із зразком (уривок з твору письменника або кращим твором учня).
·          Робота над усвідомленням теми та основної думки твору.
·         Колективне складання плану письмової роботи.
·         Складання усного твору.
·         Написання твору на чернетці.
·         Удосконалення написанного (саморедагування твору).
·         Перевірка й аналіз творів.
·         Доопрацювання робіт і переписування їх начисто.



Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.

33. Уроки контрольного переказу і твору: спільне і відмінне.

Урок контрольного переказу

Урок контрольного твору
Вступне слово вчителя
Читання тексту
Пояснення нових слів і запис їх на дошці
Самостійне складання учнями плану переказу
Робота з чернеткою
Редагування й переписування роботи начисто
Самостійна перевірка написаного
Вступне слово вчителя (мотивація мети і завдань уроку)
Самостійне складання плану твору
Написання роботи в чорновому варіанті
Редагування й переписування його начисто
Самостійна перевірка написаного

         

.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.

34. Уроки аналізу контрольної роботи, контрольного твору і переказу: спільне і відмінне.

К. аналізу твір(переказ):
1.вступне слово вчителя;
2. загальна характеристика використання твору;
3. аналіз кращіх робіт або їх фрагментів;
4. колективний аналіз допущених помилок і недоліків;
5. виконання вправ на подалання помилок;
6. індивідуальна робота над виправленням помилок;
7. Д з.

Ур аналізу к.р.:
1. вступне слово вчителя;
2. бесіда прро характер недоліків і помилок та робота над
 ними;
3. підбиття підсумків роботи;
4. д.з.



Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.


35. Структура уроку аудіювання і читання.
Урок аудіювання і читання складається:
1. вст слово вчителя (мотивація);
2. актуалізація опорних знань ;
3.ознайомлення учнів з технологією аудіювання чи читання;
4. аудіювання (читання) тексту;
5. робота з текстами;
6. підсумки уроку;
7. омашне завдання.

    Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.


36.Рекомендації до проведення та підвищення ефективності роботи на етапі організації класу.

     

- психологічне налаштування на роботу;
- установка на співробітництво;
- створення атмосфери успішності.


Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.


37. Назвіть основні види роботи на етапі перевірки домашнього завдання.


      Фронтальне опитування (традиційне), учень/учні біля дошки.

Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.

38.
Рекомендації до проведення та підвищення ефективності роботи на етапі перевірки домашнього завдання.


       На цьому етапі не враховується рівень сформованості вольових якостей учнів, рівень їхньої самоорганізації, роль контролю як засобу керування пізнавальною активністю учнів, оцінки як засобу стимулювання цієї активності, диференціація навчання на цьому етапі відсутня, про що свідчать такі факти.

1. Не завжди перевіряється наявність письмового домашнього завдання (навіть якщо зошити не збираються на перевірку), що сприяє розвитку негативних якостей особистості: слабкої волі,
низького рівня мотивації навчальної діяльності.

2. Перевірка якості виконання домашньої роботи, навіть якщо вона була диференційованою, проводиться фронтально, що призводить до непродуктивних витрат часу: учні з високим темпом та рівнем навчання змушені слухати перевірку якості виконання домашнього
завдання найнижчого репродуктивного рівня, а учні з найнижчим темпом та рівнем навчання витрачають непродуктивно час, слухаючи перевірку завдань творчого характеру, в яких вони нічого не розуміють, що аж ніяк не сприяє їхньому розвиткові, гальмує його.

3. Якщо більша половина класу не справилася з домашнім завданням, вчитель працює з усім класом фронтально, пояснює матеріал знову, незважаючи на тих учнів, які виконали домашнє завдання і яким немає сенсу слухати пояснення знову. Як правило, це учні з високим
темпом навчання і рівнем навченості, пізнавальної активності та самоорганізації, які могли б у цей час працювати самостійно, а не витрачати 10-15 хвилин навчального часу.

4. Учні, які не виконали домашнього завдання, не залучаються до роботи з його виконання на етапі опитування домашнього завдання чи перевірки якості виконання письмового домашнього завдання
(актуалізації опорних знань учнів) і з уроку в урок залишаються пасивними спостерігачами або порушниками дисципліни до кінця заняття, що врешті  призводить не до розвитку, а деградації особистості, тобто до переважного розвитку негативних якостей
особистості. Як правило, учні які систематично не виконують домашніх завдань, мають низький рівень розвитку волі, самоорганізації, мотивів навчання, в результаті у них низький рівень пізнавальної активності.





Горбан К.

Івкова К.

Кияшко А.

Ковтонюк Л.

Корнієнко Ю.

Малова Л.

Шавеко О.

Голод О.




  


39. Які види роботи використовуються для підготовки учнів до сприйняття нового матеріалу.








40. Назвіть основні прийоми збудження пізнавального інтересу й уваги учнів до нового матеріалу.

Відтягнута відгадка. Формулювання привабливої мети. 
Прийом «Здивуйся!» учитель віднаходить несподіваний ракурс сприймання відомих речей. 
Фантастичний компонент. 
Як правило, вчителі використовують сюжет казки, переносять дію на казкову планету, в казкову країну тощо.
Спіймай помилку! 
Пяснюючи матеріал, вчитель навмисне робить помилку, а попереджені про це діти мають її знайти.
·        «навчаючи учусь»
·        «2, 4, всі разом»
·        «асоціативний кущ»
·        «мозковий штурм»
·        «коло ідей»




Горбан К.

Кияшко А.

Корнієнко Ю.

41. Назвіть етапи ознайомлення з новими мовними явищами.

·         Сприйняття
·         Усвідомлення істотних ознак
·         Запам’ятовування
·         Відтворення (репродукція)



Кияшко А.

42. Назвіть види роботи, що забезпечують сприйняття та первинне усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.

      



43. Назвіть прийоми підвищення ефективності сприймання та розуміння учнями нового матеріалу.




44. Назвіть складові формування в учнів умінь застосовувати набуті знання на практиці.





45. Назвіть основні види роботи, що забезпечують уміння застосовувати набуті знання на практиці.


            Застосування знань – складний психолого-педагогічний процес, який полягає в реалізації засвоєних понять, навичок і умінь в інтелектуальній діяльності. У школі застосування знань є одночасно і засобом, і метою учбово-виховного процесу. Як засіб навчання застосування тісно переплітається із засвоєнням знань, навичок і умінь. У процесі застосування посилюється мотивація навчання.



Кияшко А.


46. Назвіть складові формування практичних умінь і навичок.

              Головні умови успішного формування вмінь і навичок - усвідомлення мети завдання і розуміння його змісту та способів виконання. Цього досягають через пояснення завдання, демонстрування кращих зразків виконуваного завдання та саме виконання дії .
            Успіх формування вмінь і навичок найбільше залежить від свідомого ставлення, готовності особистості до опанування вмінь і навичок, зацікавленості в кращому виконанні дій, пов'язаних із виконанням завдання.
У ході формування вмінь і навичок важливо враховувати індивідуальні особливості: тип нервової системи, попередній досвід, теоретичні знання, нахили та здібності.





Кияшко А.

47. Назвіть етапи роботи над вправою.


       


48. Назвіть прийоми підвищенні ефективності  закріплення вивченого матеріалу.



49. Назвіть форми проведення підсумку уроку  та прийоми підвищення його ефективності.

       




50. Назвіть складові етапу повідомлення домашнього завдання та визначте прийоми підвищення його ефективності.









Тема 3. Активні методи навчання. Інтерактивні технології (03.10.12)



51. Поняття активного навчання та активних методів навчання.


        Передбачає застосування методів, що стимулюють
пізнавальну активність і самостійність учнів.
        Учень: суб’єкт
Виконує творчі завдання
  Вступає в діалог з вчителем


Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.



52. Класифікац.
активних методів навчання.


       Основні: с.р., творчі та проблемні завдання, запитаннявід учня до вчителя і навпаки, що розвиває творче мислення.


Горбан К.
Івкова К.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.


       Основні: с.р., творчі та проблемні завдання, запитаннявід учня до вчителя і навпаки, що розвиває творче мислення.
       Длова гра, розігрування ролей, аналіз конкретних ситуацій, активне програмове навчання, ігрове проектування, стажування та проблемна лекція.       Методи активного навчання використовуються для тренування та розвитку творчого мислення школярів, формування в них відповідних практичних умінь та навичок. Вони стимулюють і підвищують інтерес до занять, активізують та загострюють сприймання навчального матеріалу.




Кияшко А.

53. Поняття інтерактивного навчання, інтерактивних методів та технологій.


     Спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має на меті створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність; постійна взаємодія всіх учнів.

Горбан К.
Івкова К.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.


      Спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має на меті створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність; постійна взаємодія всіх учнів.
____
„inter” – взаємний і „act” – діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу
Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу.
Час обговорення в малих групах – 3-5 хвилин, виступ – 3 хвилини, виступ при фронтальній роботі – 1 хвилина.
Групові методи:
Робота в парах.
Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.
Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).
Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.
2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.
Карусель. Учні розсаджуються в два кола – внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу – для дискусії (відбуваються "попарні суперечки" кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).
Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: "спікер" – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), "секретар" (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), "посередник" (стежить за часом, заохочує групу до роботи), "доповідач" (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи).
Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.
Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.
Фронтальні методи:
Велике коло. Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.
Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний "мікрофон".
Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу "можна зробити такий висновок…", "я зрозумів, що…"
Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.
Аналіз дилеми (проблеми). Учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, "чи платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?").
Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала один вірш Т.Шевченка, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, друга – ідейне навантаження, третя – образи, четверта – форму).





       Кияшко А

54. Мета й завдання комунікатив
них вправ – «криголамів» на інтерактивному уроці.


       Це комунікативна вправа на зняття напруги та
налаштування до активної роботи.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.


55. Мета й місце проведення рефлексій на особистісно-зорієнтованому уроці.

Рефлексія в кінці уроку допомагає учням виявити і закріпити результати освітньої діяльності. Розуміння сутності особистісно орієнтованого навчання, оволодіння алгоритмом навчальної діяльності допомагає вчітелеві ефектівніше ї раціональніше сплануваті ї провести особистісно орієнтований урок, дотрімуючісь кож Його компонентів: Рефлексія тісно пов'язана з цілевізначенням та оцінюванням, Аджея учень повинний чітко знати власні цілі й орієнтуватіся в них. Рефлексія проводитися Під годину цілевізначення, у процесі оцінювання роботи над темою, за семестр, за рік. Розрізняють рефлексію КОЛЕКТИВНЕ и рефлексію Власних успіхів. На качанах Заняття и тими вікорістовується рефлексія емоційна (рефлексія мотіваційної готовності учнів до співпраці на уроці), після Закінчення - творча рефлексія, рефлексія Досягнення.
Рефлексію можна проводитись у вігляді невелички анкет, опітувальніків, а можна у більш творчій формі - твори-есе, твори-мініатюрі ТОЩО.





Кияшко А






56. Класифікація інтерактивних технологій.

       Групова, індивідуальна
4 групи інтерактивних технологій: кооперативного навчання (робота в парах, робота в малих групах), 
·         Колективно-групового навчання (мікрофон, незакінчене речення, гранування, дерево рішень)
·         Технології ситуативного моделювання (рольові ігри): я – редактор, я – коректор, я – суддя, я – вчитель
  • Технологія опрацювання дискусійних питань (прес, займи позицію, шкала думок).

Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.



57. Структура уроку із застосуванням інтерактивних технологій










ПРИМЕРНАЯ СТРУКТУРА УРОКА С ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНТЕРАКТИВНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ


Кияшко А.
Етапы
Цель
Приёмы, методы, рекомендации
 Мотивация
сконцетрировать внимание детей на теме урока и вызвать интерес к обсуждению темы
·            краткий рассказ учителя
·            беседа
·            демонстрация наглядного материала
несложная интерактивная технология ( "мозговой штурм" , " микрофон", "ледокол", другие.)
Объявление темы и ожидаемых учебных результатов
обеспечить понимание ученикам содержания их деятельности, того что они должны достичь на уроке и чего от них ждет учитель.
·      назвать тему урока или попростиь кого - то из учеников прочитать ее;
·      если название темы включает новые слова или проблемные вопросы, обратить внимание на это учащихся;
·      попросить учащихся озвучить ожидаемые результаты за текстом учебника или по вопросам учителя записанным на доске(вопросы записаны предварительно), объяснить необходимые понятия, способы действий, другое, если это новые термины.
напомнить учащимся, что в конце урока вы будете проверять насколько они достигли запланированных результатов, а также объяснить, как вы будете оценивать их достижения .
Подача необходимой информации
Дать ученикам достаточно информации для того, чтобы на ее основе они могли выполнить практические задания в минимально коротокое время.
·            Мини - лекция;
·            чтение текста учебника;
·            ознакомление с раздаточным материалом;
·            изучение материала с помощью технических способов обучения или другой наглядностью;
использование ИКТ.
Инерактивное упражнение
усвоение учебного материала, достижение результатов урока
·            инструктирование учеников перед выполнением задания, правила выполнения, последовательность действий, время выполнения.
·            объединение в группы;
·            выполнение задания, при котором учитель выступает как организатор, помощник, ведущий дискуссии, старается дать больше возможностей для самостоятельной работы и взаимного обучения;
презентация результатов выполнения задания.
Рефлексия
обобщение достигнутых результатов
·            индивидуальная работа;
·            работа в парах или в группах;
·            дискуссия;
·            усный рассказ;
·            письменный отчёт;
коллективное обсуждение.
Итоги
уточнить содержние сделанного, подбить итоги полученных знаний, установить связь между тем,что известно и тем что нужно будет изучить в будущем
На первой стадии:
·            используют открытые вопросы( Что? Как? Почему?)
·            выражают эмоции;
·            настаивать на описательном , а не на оценочном характере комментариев;
·            говорить про сделанное, а не про то что можно было сделать;
На второй стадии:
·            Спрашивайте про причины ( Почему? Как? Кто?)
·            вникните в ответы ( Почему этого нет? Что было бы, если?)
·            ищите альтернативные теории (А можно ли сделать по другому?)
·            подберите примеры;
·            приведите мысли независимых экспертов;
На третьей стадии:
настаивайте, чтобы ученики взяли на себя обязательства для дальнейших действий.

58. Умови організації роботи над проектом.

             Мета проектної роботи полягає в можливості кожної дитини проявити себе якнайкращє: продемонструвати свої творчі здібності, використовуючи при цьому набуті знання й навички з лексики, граматики, тощо, поділитися життєвим досвідом, розкрити в собі й своїх друзях нові таланти, позбутися багатьох комплексів, мати на все свій власний погляд і не боятися його відстояти, навчитися слухати думки інших і поважати їх. головнішим є сам процес роботи, а не її результат.

             Роль вчителя в роботі над проектом визначальна, але тільки на першому етапі. Проекти можуть бути представлені як: творча робота з малюнками, аплікацією, вирізками з періодичних видань; стінгазета; тематична виставка поробок; фотоколлаж.
             В процесі роботи над проектом кожен учень має визначитися з певними обов"язками, які йому необхідно буде виконувати для поставленої перед класом, групою чи окремим учасником мети. 






Горбан К.

Кияшко А.

Ковтонюк Л.

Корнієнко Ю.

Малова Л.





59. Етапи роботи над проектом (алгоритм).

            Етапи роботи:

 1 етап - підготовчий етап;
2 етап - визначення актуальних проблем з теми;
3 етап - вибір проблеми дослідження;
4 етап - збір інформаціі;
5 етап - творчі пошуки шляхів розв"язання проблеми;
6 етап - практична реалізація ( безпосередня участь: створення і оформлення проекту);
7 етап - підготовка до представлення проекту;
8 етап - презентація проекту;
9 етап - підведення підсумків.


Горбан К.

Кияшко А.

Ковтонюк Л.

Корнієнко Ю.

Малова Л.




60. Вимоги до використання методу проектів.

            Тематика робіт може бути різноманітною: все залежить від навчальної програми, віку, оточення, інтересів, досвіду, рівня підготовки, потреб та очікувань учнів.
           Враховуючи ваші цілі, робота над проектом може тривати день, тиждень, місяць. Наприкінці будь-якого проекту слід провести певне обговорення з учнями і обов"язково дізнатися, чи сподобалося їм працювати на задану тему, що цікавого та нового вони вивчили, які завдання виявилися більш корисними і т.д.


Горбан К.

Кияшко А.

Ковтонюк Л.

Корнієнко Ю.

Малова Л.


61. Постановка ключового питання у методі проектів.

·            Різні типи запитань приводять до різних завдань.
·            Задавання запитань має результати:
o                                   забезпечує практико-орієнтоване навчання, яке стимулює учнів задавати більше запитань;
o                                   учні самі себе спрямовують у навчанні, оскільки вони цікавляться відповідями;
o                                   учні бачать зв'язки між предметами, яких вони навчаються, та їх світом – це може змінити їх погляд на освіту та навчання.

Ключове питання – це філософське питання, найбільш широкоосяжне з питань. Воно охоплює кілька різних наукових напрямів, розділів, навчальних предметів, на нього немає конкретної відповіді.
Тематичне питання – це широке питання, на яке теж немає конкретної відповіді, воно може охоплювати окрему тему або розділ програми.
Змістові питання – це базові, репродуктивні питання, відповіді на які є конкретними, і їх достатньо легко знайти у шкільному підручнику. Відповіді на ці питання показують знання учнів. Вони відносяться до конкретного уроку.





Горбан К.

Кияшко А.

Ковтонюк Л.

Корнієнко Ю.

Малова Л.

Тема 4. Класифікація інтерактивних технологій (самостійне опрацювання)


62. Класифікація інтерактивних технологій.




1.Інтерактивні технології кооперативного навчання
2.Інтерактивні технології колективно-групового навчання
3.Технології ситуативного можелювання
4.Технології опрацювання дискусійних питань.



Березіна В.

Малова Л.

Інтерактивні технології кооперативного навчання, колективно-групового, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань (Пом.,с.27).
1.Інтерактивні технології кооперативного навчання
2.Інтерактивні технології колективно-групового навчання
3.Технології ситуативного можелювання
4.Технології опрацювання дискусійних питань.


Горбан К.

Корнієнко Ю.

Голод О.



Інтерактивні технології кооперативного навчання, колективно-групового, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань



Івкова К.

Шавеко О.


Інтерактивні технології
кооперативного
навчання
Технології
колективно-групового
навчання
Технології
ситуативного
моделювання
Технології опрацювання
дискусійних
питань









Робота в парах
Мікрофон
Імітаційні ігри
Метод ПРЕС

Ротаційні трійки
Незакінчені речення
Спрощене
судове слухання
Займи позицію
Два-чотири-всі разом
Мозковий штурм
Громадські слухання
Неперервна шкала
Думок
Карусель
Навчаючи-учусь
Розігрування
ситуації за ролями
Дискусія
Робота в малих групах
Ажурна пилка

Оцінювальна
дискусія
Акваріум
Аналіз ситуації

Дебати


Дерево рішень








Кияшко А.



63. Прийоми активного слухання.

              Прийоми:

·        «спіймай помилку»;
·        «щоденник».



Кияшко А.


64. Прийми візуалізації під час пояснення (опорні конспекти).


       Для кращого усвідомлення інформації учні повинні сприймати  інформацію всіма органами відчуттів (золоте правило дидактики).
       Учням треба робити графічні позначки в опорних конспектах для власного кодування інформації.

Кияшко А.



65. Поняття технологій колективно-групового навчання, його відмінність від фронтальної (групової) форми організації навчання.
    
      Групова (фронтальна) форма організації навчальної діяльності учнів передбачає навчання однією людиною (здебільшого вчителем) групи учнів чи цілого класу. Більшість слухачів.
        Колективна (кооперативна) форма навч. діяльн. учнів відкриває для учнів можливість співпраці з ровесниками, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь .


Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.
.

66. Поняття технологій кооперативного навчання, його відмінність від колективно групової форми організації навчання.


       Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок.
       Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та рнавичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.

Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.

67. Як утворювати малі групи та керувати їхньою роботою.
1.Переконатися, що учні володіють знаннями та вміннями.
2.Об'єднати учнів в групи. Почати із груп, що складаються з трьох учнів. 5осіб – це оптимальна верхня межа для проведення обговорення.
3.Переконатися, що учні сидять по колу – «пліч-о-пліч, один проти одного», усі члени групи повинні добре бачити один одного.
4. Повідомте учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи (спікер,секретар,повередник,доповідач) 5.Забеспечте справедливий вибір доповідача.
6. Дайте кожній групі конкретне завдання й інструкцію. 7. Стежте за часом.
8.Забеспечте нагороди за групові зусилля.
9.Будьте готові до підвищенного шуму.
10. Запропонуйте допомогу, але не відволікайте на себе.
11.запропонуйте групам подати результати роботи. 12.Проведіть рефлексию.
13.Прокоментуйте роботу груп з т.з. її навчальних
результатів та організації процедури групової діяльності


Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.


68. Які основні правила роботи  в групах ви запропонуєте своїм учням.


1.  Швидко розподіліть ролі в групі. Визначтесь, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Намагайтесь виконувати різні ролі;
2.  Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.
3.  Дотримуйтесь правил активного слухання, головне — не перебивайте один одного.
4.  Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.
5.  Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.
6.  Намагайтеся дійти спільної думки.







69. Назвіть основні варіанти групової роботи.



       Мікрофон, Незакінчені речення, Мозковий штурм, навчаючи-учусь, Броунівський рух, Ажурна пилка, Аналіз ситуації, Вирішення проблем, Дерево рішень.

Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.




70. Поняття технології «мозкового штурму».

         Відома інтерактивна техника колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох рішень конкретної проблеми.         
        Мозковий штурм спонукає учнів проявити уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.
        Мета - щоб забрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
      
Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.


71. Варіанти проведення «мозкового штурму».

      Як організувати роботу
Після  презентації  проблеми  та  чіткого  формулювання  проблемного питання (його краще записати на дошці) запропонуйте всім висловити ідеї, коментарі, нанести фрази чи слова пов'язані з цією проблемою.
      Запишіть  усі  пропозиції  на  дошці чи  на  великому  аркуші  паї  перу  в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів запитань.
      Варіант «мозкового  штурму» — «мережа»  чи «кульки».  Тут  пускове слово (питання) пишеться
в «кульці» в центрі сторінки. Коли обговорюються споріднені  проблеми,  вони  записуються  на
 папері  із  зазначенням  зв'язку.
       Водночас «мозковий  штурм» «вільного»  типу  дає  можливість 
за  дуже короткий період (три-п'ять хвилин) записати ідеї, що виникли.

Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.





72. Поняття технологій ситуативного моделювання, його відмінність від колективно групової форми організації навчання.

       Модель навчання у грі-це побудова навчального провесу за допомогою включення учная у гру(передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються).
       Використання гри в навчальному процесі завжди стискається з протиріччям: навчання є завжди процесом цілеспрямованим, а гра за своєю природою має невизначений результат(інтригу).
       Тому завдання педагога при застосуванні гри у навчальнні полягає у підпорядкуванні гри визначеній дидактичній меті.

Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.


73. Етапи проведення гри.




Орієнтація (введення учнів у тему,ознайомлення з правилами гри,загальний огляд її
перебігу).
Підготовка до проведення гри (викладання сценарію гри,визначення ігрових
завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв’язання проблеми).
Основна частина (проведення гри).
Обговорення.


Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.


74. Етапи моделюючої гри.
       
    Етапи :

1. введення учнів в ситуацію, на основі якої отримують завдання,поділяються на групи, обирають ролі;
2. отримання інформації та аналіз під кутом зору ігрового завдання;
3.гра розгортається за невизначеним сценарієм, учні «грають ролі»;
4. обговорення, рефлексія того, що відбулося, свідомлення учнями отриманого досвіду.


Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.


75. Етапи імітаційної гри.





             Етапи:

1. вибрати явище, тему для імітації;
2. спланувати все що необхідно для імітації;
3.надати учням достатньо інформаціі, щоб вони могли впевнено виконувати всі передбачені процедури і,одночасно, вчитися;
4.перед імітацією зробіть короткий вступ;
5.обговорення,заздалегідь продумайте запитання для підбиття підсумків.

Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.


76. Етапи гри-симуляції.

   
       Етапи гри-симуляції:

1. обрати тему для симуляції та основне питання, яке будуть вирішувати учні;
2.спланувати сценарій симуляціі, розподіл ролей, участь у грі всього класу;
3. надання учням інформації,чіткі інструкції, зробити короткий вступ;
4.виконання своїх ролей;
5.запитання для підбиття підсумків.



Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.


77. Поняття технологій опрацювання дискусійних питань.

      Дискусії є важдивим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. За визначенням науковців, дискусія – це широке публічне обговорення якогось спірного питання.
      Вона значною мірою сприяє розвитку аакритичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюванної проблеми і все це повністю відповідає завданням сучасної школи.
       Певна кількість науковців вважає дискусію різновидом ігрових форм занять, співробітництва, коли з обговорюваної проблеми ініціативно висловлюються всі учасники спільної діяльності.



Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
Голод О.


78. Умови ефективного проведення дискусії.


1.Проведення дискучії необхідно починати з постановки конкретного дискусійного питання(тобто такого, яке не має однозначної відповіді і допускає різні варіанти вирішення, зокрема протилежні).
2.Не слід ставити запитання на зразок:хто правий, а хто-ні в тому чи іншому питанні.
3.У центрі має бути ймовірний перебіг(Що було можливим за тим чи іншим збігом обставин?Що могло б відбуватись,якбі…?)Чи були альтернативні можливості, дії?
4.Усі вислови учнів мають бути у руслі обговорюваної теми.
 5. Учитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні, та спонукати учнів робити те саме. 6. Усі твердження учнів повинні супроводжуватись аргументацією, обгрунтуванням, для чого вчитель ставить запитання на зразок: «Які факти свідчать на користь твоєї думки?, Як ті мислів, коли дійшов такого висновку?».
 7. Дискусія може закінчуватися як консенсусом (прийняттям узгодженого рішення), так і збереженням існуючих розбіжностей між учасниками діскусії.


Березіна В.
Горбан К.
Івкова К.
Кияшко А.
Ковтонюк Л.
Корнієнко Ю.
Малова Л.
Шавеко О.
 Голод О.


Тема 5. Сучасні технології контролю та оцінювання (12.10.12)

79. Розвивальні можливості методу «Портфоліо».





80. Орієнтовна структура мовного порт фоліо.

Папка документів:
·         мовний паспорт;
·         мовна біографія;
·         мовне досьє.



Горбан К.

81. Форми роботи з мовним порт фоліо.

       (об`є ктивний вид оцінювання учня)
Спільна робота трьох зацікавлених сторін – учня, учителя, батьків.
(підвищення мотивації, подсумов. стуацію успіху, безперервність освіти, вдосконалення знань)



Горбан К.