КАТАЛОГ НОТАТКІВ (І РОЗДІЛ) СТУДЕНТІВ ГРУПИ УА-5

КАТАЛОГ НОТАТКІВ (РОЗДІЛ І)

СТУДЕНТІВ ГРУПА УА-5

Питання	Відповідь		Прізвище
Тема 1. Загальне поняття про СПТ навчання мови (05.09.12)
1. Окресліть тенденції розвитку педагогічної науки та освітнього процесу, що сьогодні визначають напрями розвитку лінгводидактики.	Сучасна педагогічна наука та науковий процес тяжіють до: гуманітаризації освіти (особистісно-зорієнтоване навчання); розвивального навчання (освіченість, творчість); аксіологічного підходу (формування цінностей); синергетичної освіти ( пізнання).	Невідомий № 3
2. Назвіть основні підходи, на яких  будується сучасна мовна освіта.	Виділяють такі підходи: комплексний; діяльнісно-орієнтований підхід; компетентісний підхід; аксіологічний підхід.	Баранова С. Недохлєбова Н. Пазенко А. Умерова З.
	Класно-урочна система.  Інноваційні технології. Ми можемо виділити декілька підходів,  на яких будується сучасна мовна освіта: За Я. Голантом: ·         пассивна модель навчання; ·         активна модель; ·         інтерактивна.  За А. Рівіним: «навчаючи інших, навчайся сам». (Пом.). За М. Пентелюк: ·         функціональноно-стилістичний; ·         комунікативно-діяльнісний. (Пен.,с.7) За О. Біляєвим: ·         системно-мовний; ·         функціонально-мовний (функціонально-стилістичний); комунікативний.	Рязанова О.      Ситюк Ю.

3. Назвіть ознаки процесу навчання мови, побудованого на засадах раціональної парадигми.
4. Як на уроках мови реалізуються принципи синергетичної освіти.	Основним шляхом реалізації є інтегрований урок ─ новий тип уроку, у якому поєднано відомості з різних навчальних предметів на певну тему (застосовують інтеграцію за змістом та за способом пізнавальної діяльності).       Різновид інтегрованого уроку – бінарний урок: ·         поєднані 2 предмети (наприклад української мова та математика); ·         в підготовці беруть участь вчителі обох предметів.       Мета уроків ─ створити передумови для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища, формування  мислення, збудження уяви,позитивно емоційного ставлення до пізнання. Інтегровані уроки слід проводити як вступні до певної теми (розділу), так підсумкові.      Реалізація міжпредметної інтеграції  дає змогу: ·         виконати протягом уроку більший обсяг роботи; ·         опрацювати об’ємніший навчальний матеріал; ·         провести більше практичних вправ; ·         глибше, конкретніше розкрити всі питання виучуваної теми; ·         посилити доказовість наукових положень; ·         оновити, уточнити раніше засвоєний учнями матеріал; ·         застосовувати різноманітні методичні прийоми; ·         пожвавити урок, активізувати мислення й увагу школярів; ·         створити проблемні ситуації, які змушують учнів думати, зіставляти, шукати, які стимулюють розвиток пізнавальних інтересів, сприяють формуванню якостей мислення, необхідних як для набуття нових знань, так і для практичної діяльності.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
	Синергитична освіта – знання на пізнання істини (пошук – результат - істина)        Пізнавати найкраще в найменшому.        Пізнавальна діяльність.        Діалог на уроці (співпраця).        Рівність і довіра до всіх дітей, зумовлена на пізнавальні можливості кожної дитини.        Синергетика не вирішує всіх проблем освіти. Вона лише допомагає управляти, здійснювати й виробляти стратегії. Вона пропонує ефективні освітні технології й переосмислення вже відомих підходів.                            Синергетика не може замінити талант педагога, не може замінити людську культуру культурою технологічною. Синергетика не розв’яже ціннісних проблем, але допоможе їх рефлексувати.       Процеси самоорганізації в освітній системі неминучі. Сьогодні вони стають джерелами інновацій.	Рязанова О.
5. Назвіть основні характеристики інноваційних педагогічних технологій	Т- це пед. технології, що спрямовані на актуальні проблеми системи освіти. ·        Спирається на використ. новітніх знань(різних галузей), базується на мотивації усіх суб’єктах пед.-ої діяльності ·        Мають на меті подолання наслідків деструктивних процесів у системі освіти вивести її на вищий конкурентно-спроможній рівень      Ознаки ІПТ: ·         випереджувальний характер;структурування особистісних знань; ·         спрямованість на самостійне пошуково-пізнавальну діяльність учнів; ·         спрям. на практичне перетворення системи знань у сист. умінь і навичок.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
	Основними характеристиками інноваційних педагогічних технологій є : випереджувальний характер; особистісно-зорієнтоване навчання; структурування особистісних знань; спрямованість на інформаційно-пошукову діяльність (самоспостереження, самопізнання, рефлексія); на фронтальну перевірку знань	Невідомий №3
	Будь-яка пед.технологія повинна відповідати осн.критеріям технологічності: системності, керованості, ефективності, відтворюваності.        ІПТ – такі пед. технології, що спрямовані на задоволення інд. потреб системи освіти. 1.      Спирається на використання знань різних галузей Базується на мотивації суб’єктів пед.. діяльності. Мають на меті подолання наслідків деструктивних процесів у системі освіти вивести її на конкурентоспроможний рівень          Основні характеристики ІПТ: Випереджувальний характер Особистісно зорієнтований характер Свобода у навчанні Структурування особистісних знань       Спрямованість технологій на самостійне пізнання, пошук	Рязанова О.
	Будь-яка пед.технологія повинна відповідати осн.критеріям технологічності: системності, керованості, ефективності, відтворюваності.	Ситюк Ю.

6. Назвіть навички, що забезпечують розвиток самостійної пізнавально-пошукової діяльності.	Продуктивне та творче мислення, вміння знаходження , образність мислення,логічні процедури аналізу, порівняння, узагальнення, необхідність значного обсягу в учнів опорних знань та вмінь.			Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
	Навички сприймання і аналізування текстів			Рязанова О. Ситюк Ю.
	Самоспостереження, самопізнання, рефлексія			Невідомий №3
7. Поясніть специфіку вживання термінів освітня технологія, педагогічна технологія, начальна технологія.	Технология обучения – это способ реализации содержания обучения, предусмотренного учебными программами, представ­ляющий систему форм, методов и средств обучения, обеспечива­ющую наиболее эффективное достижение поставленных целей.     Педагогическая технология – научное проектирование и воспроизведение гарантирующих успех педагогических действий.      Педагогическую технологию можно рассматривать как системную совокупность и порядок функционирования всех личностных, инструментальных и методологических средств, используемых для достижения педагогических целей.      Термин “образовательные технологии” – более емкий, чем “технологии обучения”, ибо он подразумевает еще и воспитательный аспект, связанный с формированием и развитием личностных качеств обучаемых.			Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
	Педагогічна технологія  дає відповідь на запитання, як, яким чином (методами, прийомами, засобами) досягати поставленої педагогічної мети, установлюючи порядок використання різноманітних моделей навчання.			Рязанова О. Ситюк Ю.
	Пед. т. – продукт освітн. техн., пед. техніки.     Педагогічну техніку продукують науковці.            Навчальна технологія – методи, засоби, прийоми, спрямовані на конкретну реалізацію у навчальному процесі.			Невідомий № 3
8.Назвіть відомі вам освітні технології (за Г. Селевком).	Освітні технології ( за Г.Селевком): загальнопедагогічні, модульні; біогенні, соціогенні; асоціативно-рефлекторні, розвивальні, інформаційні, операційні, саморозвитку, евристичні; навчальні й виховні, світські та релігійні, гуманістичні й технократичні; індивідуальні/групові, академічні/клубні, класно-урочні/альтернативні, колективні, диференційовані та інші			Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
	За Г. Селевком освітні технологій поділяються розрізняються : за рівнем застосування – загальнопедагогічна; філософською основою – пристосувальна; основним фактором розвитку – соціогенна + біогенна + психогенна; орієнтацією на особистісні структури – інформаційна + ЗУН; характером змісту – навчальна; організаційними формами – традиційна,  індивідуальна, творча; стилем взаємостосунків –  індивідуальноорієнтована; ·         за підходом до дитини ; ·         за провідним методом; ·         за напрямком модернізації існуючої традиційної системи; за категорією учнів.			Рязанова О.
	Індивідуальна форма: одержав завдання, а потім виконуй кожний у своєму темпі. Контакти з учителем дуже короткі, спілкування з учнями ―відсутнє. Для слабких цей метод приречений.  Фронтальний метод: весь клас працює над одним питанням. Наслідки: слабкі не розуміють, сильні нудьгують. Групове навчання: формує риси особистості ― працювати на користь іншим, не ізолює учнів одне від одного, сприяє формуванню взаємодопомоги. Слабкі учні не бояться запитати, не бояться помилитися. Авторами цього навчання є Виноградова і Рєпкін.			Ситюк Ю.
9. Назвіть відомі вам педагогічні технології.	Педагогічні технології: ·        загальнопедагогічні (стосуються загальних засад освітніх процесів); ·        сугестивні (засновані на навіюванні); ·        інформаційні (формування знань, умінь, навичок); ·        евристичні (розвиток творчих здібностей); ·        структурно-логічні технології навчання; ·        ігрові технології; ·        комп'ютерні технології; ·        діалогові технології тренінгові технології.			Баранова С. Недохлєбова Н Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
	Технології бувають: ·         освітні (концепції, продукт міністрів); ·         педагогічні (продукують науковці); ·         навчальні (методи, засбои, форми, прийоми, спрямовані на конкретну реалізацію).        Авторитарные технології в которых педагог является единоличным субъектом учебно-воспитательного процесса, а ученик есть лишь «объект», «вин тик».       Личностно-ориентированные технологии ставят в центр всей школьной образовательной системы личность ребенка, обеспечение комфортных, бес конфликтных и безопасных условий ее развития, реализации ее природных потенциалов.      Технологии сотрудничества реализуют демократизм, равенство, партнерство в субъект-субъектных отношениях педагога и ребенка. Учитель и учащиеся совместно вырабатывают цели, содержание, дают оценки, находясь в состоянии со трудничества, сотворчества.      Объяснительно-иллюстративные технології.			Рязанова О. Ситюк Ю.
10. Яким вимогам має задовольняти педагогічна технологія?	Системність, концептуальність (на конкретній базі), структурованість (чітка послідовність дій і правил),керованість,запланована ефективність, оптимальність витрат, можливість трактування, відтворюваність.			Баранова С. Недохлєбова Н Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
	Системність, концептуальність, науковість, керованість, оптимальність витрат, запланована ефективність, структурованість      Главным критерием оценки педагогической технологии является ее эффективность и результативность.                    Выполнение этих требований рассматривается в приложении к учителю, ученику и общественно-родительскому контингенту лиц.			Ситюк Ю.
11. Розмежуйте поняття методика і технологія.	Технологія – сукупність методик.			Баранова С. Недохлєбова Н Невідомий №1      Умерова З.
	Технологія, на відміну від методик, не допускає варіативності, з неї не можна викинути якісь елементи.			Рязанова О. Ситюк Ю.
12. Де і з якою метою створюються технологічні картки?	Технологічна картка розкриває найбільш раціональну послідовність прийомів та дій, включає вказівки, а також необхідні вимоги до виконання технологічних операцій, роботи, завдання;       1) учні, маючи такі картки на своїх місцях, в процесі вправ можуть в будь-який момент звернутися до інструкційних вказівок і продовжувати правильно виконувати вправи без допомоги вчителя;      2) на етапі підготовки до уроку, вчитель складає технологічні картки (для себе) з метою систематизувати конспект уроку, обновити вже існуючий конспект тощо.			Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Умерова З.
	Технологічні картки створюються з метою диференційного підходу до учнів (різний рівень оволодіння ЗУН).			Рязанова О.
13. Назвіть орієнтовні складові технологічної картки інноваційної технології (прийому).	·         Спирається на використання новітніх знань (різних галузей), базується на мотивації усіх суб’єктах педагогічної діяльності. ·         Мають на меті подолання наслідків деструктивних процесів у системі освіти, вивести її на вищий конкурентно-спроможний рівень.       Складники: ·         методи; ·         прийоми; ·         засбои. Освітня-педагогічна-навчальна-технологія			Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
	·         Моделювання ігрової ситуації ·         Загальна характеристика та мета застосування ·         Технологія проведення (ролі, правила, критерії оцінювання, підготовка, хід, підсумок).			Рязанова О.
Тема 2. Проблема сучасних технологій уроку мови (12.09.12)
14. Назвіть лінгводидактів, що займаються (займалися) питання технологій  сучасного уроку мови.	Олександр Беляєв, Ніна Голуб, Тамара Донченко, Станіслав Караманов, Ольга Хорошковська, Марія Пентелюк, Алла Нікітіна, Тетяна Окуневич, Олександр Текучов, Катерина Плисько, Валнтина Капинос, С. Kapaмaн, T. Лaдиженськa.		Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А.        Умерова З.
	Олександр Беляєв, Ніна Голуб, Тамара Донченко, Станіслав Караманов, Ольга Хорошковська, Марія Пентелюк.		Невідомий №3 Ситюк Ю.
	М.І. Пентилюк, Пометун, Селивко, Пироженко, Біляєв, Горошкіна.		Рязанова О.
15. Які типи навчання вам відомі	Типи навчання: ·         догматичний; ·         пояснювально-ілюстративний; ·         проблемний.		Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Рязанова О. Умерова З.
	•            пасивну;        •            активну; •            інтерактивну.		Ситюк Ю.
16. Які типи навчання переважають у сучасній мовній осіті	Переважаючі типи навчання у сучасній мовній освіті: ·         особистісно-зорієнтоване; ·         проблемне; ·         пошукове (евристичне).		Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
	Переважаючі типи навчання у сучасній мовній освіті: ·         пояснювально-ілюстративний тип; ·         пошуковий тип; проблемно-пошуковий.		Рязанова О.
17. Назвіть ознаки (особливості) сучасного уроку української мови	Ознаки (особливості) сучасного уроку української мови: · мовна особистість; · комплексність (дидактично-розвивальний,виховний ефект уроку,мовний і мовленнєвий); · розвиток; · мовленнєва спрямованість; · пізнавальний розвиток; · входження в культуру народу; · морально-естетичний розвиток учнів; · співвідношення теорії і практики; · внутрішньо і між предметні зв’язки. Урок - це складна педагогічна система.		Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
	Cyчaсний ypoк yкpaiнськoї мoви - пoлiфyнкцioнaльне, бaгaтoaспектне явище у навчально-виховному процесі. -          реалізація внутрішньо- і між предметних зв’язків; -          співвідношення теорії і практики; -          узагальнення й систематизація ЗУН; -          формування всіх різновидів комунікативної компетенції (мовленнєва спрямованість).		Рязанова О.
	Ознаки (особливості) сучасного урока української мови: -          мовна особистість; -          комплексність; -          мовленнєва спрямованість; -          пізнавальний та творчий розвиток; -          співвідношення теорії і практики; -          внутр. і меж предметні зв`зки; -          узагальненість; -          систематизація ЗУН.		Невідомий №3
18. Розкрийте особливість сучасного уроку української мови: оптимальне співвідношення теорії і практики в начальній діяльності учнів на уроках мови.	Особливістю сучасного урока залишається співвідношення теорії і практики в навчальній діяльності учнів.      Це один із пріоритетів Концепції мовної освіти в 12-річній школі, де, зокрема, «посилення практичної спрямованості навчання мови, орієнтація на різнобічний мовленнєвий розвиток, послідовне вдосконалення всіх чотирьох видів діяльності.»        Taке  спiввiдношення теopii i  практики  зумовило пеpемiшення  нaскpiзниx  змістових  лiнiй  мовного компонента   oсвiтньoi галyзi  «Мoви  i  лiтеpaтypи» - мовленнєва, мовна, соціокультурна, дiяльнiснa  (стратегічна).       Пріоритетною є мовленнєва змістова лінія,що  пеpедбaчaє виpoблення  та вдосконалення умінь  i  навичок  y  всiх  видax  мовленнєвої діяльності.        Мoвнa  теорія залишається основою, формування означених умінь і навичок. Для ypoкy  української мови, таким чином, залишається актуальним модуль - блокове компонування теоретичного матеріалу, його «стиснення» й активна опора на принцип спадкоємності.		Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Рязанова О. Умерова З.
19. Розкрийте особливість сучасного уроку української мови: формування всіх різновидів комунікативної компетенції.	Здійснюється посилення практичної спрямованості, орієнтація на різнобічний мовленнєвий розвиток, послідовне вдосконалення всіх 4х видів мовл. діяльносіті: -          мовлення; -          читання; -          аудіювання; -          та писання.		Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
			Рязанова О.
	Компетенції: -          мовна, мовленнева компетенція; -          соціокультурна, діяльнісна (стратегучна).		Невідомий № 3
20. Розкрийте особливість сучасного уроку української мови: реалізація внутрішньо- і міжпредметних зв’язків, що передбачено чинними програмами.	Між предметні (рівневі): сприяють піднесенню рівня науковості і доступності навчання мови; активізують пізнавальну діяльність учнів; поліпшують якість ЗУН.        Внутрішньо предметні (між рівневі): забезпечують системність у навчанні мови, демонструють ієрархічність мовної структури, впливають на засвоєння мовних одиниць і використання їх у мовленні.   Формують світогляд, пізнавальні інтереси Сприяють глибокому засвоєнню знань, формуванню стійких мовленнєвих умінь і навичок		Баранова С. Недохлєбова Н. Умерова З.
	Між предметні (рівневі): -          сприяють піднесенню рівня науковості і доступності навчання мови; -          активізують пізнавальну діяльність учнів; поліпшують якість ЗУН.              Внутрішньо предметні (між рівневі): -          забезпечують системність у навчанні мови; -          демонструють ієрархічність мовної структури; впливають на засвоєння мовних одиниць і використання їх у мовленні.		Пазенко А.
			Рязанова О.
21 . Назвіть відомі вам підходи до типології уроків мови (авторів та критерій).	Іiснyє кiлькa пiдxдiв дo клaсифiкaц'ii уpoкiв: -          зa .д'идaктичнoю метою; -          зa метою opгaнiзaції пiзнавaльнoi дiяльнoстi; -          зa oснoвними етaпaми нaвчaльнoгo пpoцесy; -          зa метoдaми навчaння; -          зa спoсoбaми opгaнiзaцii нaвчaльнoi .цiяльнoстi yuнiв. C. Чaвдapoв в oснoвy клaсифiкaцii пoклaв метy уpoкy. О. Tекyчов удосконалює кладучи B oсновy метy ypoкy змiст.        Осoбливе мiсце в  клaсифiкaцii вiдвoдиться ypoкaм повторення як різновидам уроків закріплення вивченого. ·        Класифікація уроків за дидактичною метою(Онищук) ·        Класифікація уроків за дидактичною метою,технологією і засобами навчання ·        (О.Пометун,Л.Пироженко) ·        На думку Біляєва, класиф уроків мови  за навчальною метою і є найбільш прийнятною ·        K. Плискo, який ввaжає щo типи уроків дoцiльнo виділяти зa метoю opгaнiзaцii, тoбтo ·         зaлeжнo вiд тoгo, для чого вони opгaнiзoвyються- для  вивчення нoвoi інформації, ·        зaкpiплення чи зaстoсyвaння її		Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
	Класифікації уроків: -          за навчальною метою (Чавдаров); -          за метою та його змістом (Текучова); -          зa дидaктичнoю метoю (B. Онищyк); -          клaсифiкацiя ypoкiв зa дидaктичнoю метою, теxнoлoгiею i зaсoбaми (О. Пoметyп, Л. Пиpoженкo); -          клaсифiкauiя ypoкiв зa дидaктичпoю метою     (O. Бiлясв); -          клaсифiкaцiя зa метою opгaнiзaцii ypoкiв     (К. Плискo); -          типи yрoкiв poзвиткy зв'язнoгo мовлення    (зa Г. Шeлeхoвoю).		Невідомий №3 Рязанова О.
22.Аргументуйте доцільність розуміння під структурою уроку ланцюжку навчальних ситуацій	Проблема структури уроку - одна з найскладніших у сучасній дидактиці та лінгводидактиці.      Спірним залишається питання: дотримуватися стандартної структури кожного типу уроків чи можна  порушувати порядок розміщення елементів.       Є різні думки. Але структура уроку повинна  визначатись конкретно, алє має бути гнучкою, щоб її можна було змінювати залежно від віку, змісту,  цілей і завдань уроку.      Структура уроку мови - це сукупність різних варіантів взаємодії між між собою його елементів, що виникає в процесі навчання.      С у м - це чіткий план продуманий учителем з різними комбінаціями частин уроку та способів її реалізації.		Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
	·         Актуалізація ЗУН ·         Вивченя нового мат-лу ·         Закріплення набутих знань Спрямовані для ознайомлення учнів з новими мовними явищами та формування первинних умінь і навичокю		Рязанова О. Ситюк Ю.
23. Назвіть основні структурні елементи уроку вивчення нового матеріалу з урахуванням особливостей організацій навчального процесу (з позиції вчителя).	Основні структурні елементи уроку вивчення нового матеріалу: 1 перевірка вивченого; 2. актуалізація опорних ЗУН; 3. повідомлення теми і мети уроку; 4. вивчення нов. матер; 5. закріплення набутих знань; 6. підсумок; 7. домашне завдання.		Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
	-          Актуалізація ЗУН -          Вивченя нового мат-лу -          3. Закріплення набутих знань		Рязанова О. Ситюк Ю.
	Перевірка домашнього завдання, актуалізація, повідомлення теми, вивчення нового матеріалу, закріплення набутих знань, підсумок уроку, домашне звавдання.		Невідомий №3
24. Назвіть основні структурні елементи уроку вивчення нового матеріалу з урахуванням особливостей протікання процесу сприйняття й засвоєння нової інформації та формування практичних умінь і навичок (з позиції учня).	·         Перевірка вивченого; ·         вивчення нового мат-лу; ·         підсумки уроку; ·         завдання до дому; ·         інструктаж.		Рязанова О. Ситюк Ю.
	Перевірка домашнього завдання, етап підготовки до сприйняття і осмислення;вивчення нового матеріалу, етап узаг. ЗУН; домашне завдання; етап консультативний.		Невідомий №3
25. Назвіть типи уроку за дидактичною метою (О. Біляєв, О. Пометун)	О.Біляєв типии уроків: -          Вивчення нового матеріалу -          Повторення теми(розділу) -          Узагальнення і системат вивченого -          Перевірка і облік набутих знань -          Закріплення вивченого -          Розвиток зв’язрого мовлення -          Аналіз к/р О.Пометун типи уроків: ·         Вивчення нового  навчального матеріалу ·         Формування і вдосконалення вмінь та навичок ·         Закріплення та застосування знань,вмінь та навичок ·         Узагальнення та систематик знань ·         Контролю і корекції знань, умінь і навичок Комбіновані уроки.		Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А Умерова З.
	Урок вивчення нового матеріалу, урок вдосконалення вмінь та навичок, урок узагальнення та систематизації знань, уроки контролю та корекції ЗУН.		Невідомий №3 Рязанова О. Ситюк Ю.
26. У чому особливості модернізованої класифікації уроків за М, Пентилюк	Ураховуючи зміни в змісті освіти, зміщення акцентів у змістових лініях шкільної програми,  виникає необхідність творчого використання різних типів уроків, головною мотою якого є формування комунікативної компетенції на основі мовленнєвої діяльності учнів. така типологія дозволяє модернізувати традиційну класифікацію, не порушуючи системи уроків, їх цілей, завдань, і пристосувати їх до виконання головної мети.		Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А Умерова З.
	Класифікація за М. Пентелюк: ·         засвоєння знань (форм. мови і мовн. комп.); ·         формування ЗУН (форм. мовл. к.); ·         розв. ком. УІН ; ·         повторення; ·         контроль ЗУН (перевірка володіння уч.)		Невідомий №3
	Урок-читання, урок-аудіюування, урок- сприймання писемної інформації, урок-сприймання усної інформвціїї, урок- опрацювання ділових паперів, урок- робота над діловим мовленням.		Рязанова О. Ситюк Ю.
27. Назвіть типи уроків зв’язного мовлення (Г.Шелехова, М. Пентилюк).	Г. Шелехова: ·         формування нов. понять; ·         формування комунікативних ум і навичок; ·         контролю; ·         удосконалення усних і письмових висловлювань.       М.Пентелюк: ·         аудіювання, читання, сприймання ус інф,; ·         сприймання писемної інф.; ·         опрацювання ділових паперів; ·         робота над діловим мовленням.		Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А Рязанова О . Умерова З.
28. Назвіть декілька варіантів структури уроку вивчення нового матеріалу.	Традиційна структура: 1.      перевірка вивченого; 2.      актуалізація опорних знань, умінь і навичок; 3.      повідомлення теми і мети уроку; 4.      вивчення гнового матеріалу; 5.      закріплення набутих знань; 6.      підсумки уроку; 7.      завдання додому (інструктаж).                  За Біляєвим: І.    1. перевірка домашнього завдання (як засвоєний матеріал, якість виконання вправ);        2. підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу;        3. повідомлення теми, мети уроку;        4. пояснення вчителем нового матеріалу;        5. вправи на закріплення одержаних знань. ІІ.  1.перевірка домашнього завдання; 2.повідомлення теми і мети уроку; 3.      розбір перекладів, поясненя но них мовного явища; 4.      робота учнів над висновками (або виведення правил) ; 5.      вправи на закріплення; 6.      підсумок уроку; 7.      завдання додому та інструктаж про його виконання; 8.      підсумки уроку (що вивчили на уроці).		Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А Умерова З.
	Перевірка домашнього завдання; актуалізація опорних знань учнів; повідомлення теми, мети уроку; вивчення нового матеріалу; закріплення набутих знань; підсумок уроку; домашне завдання.		Невідомий №3
	I.            1.Перевірка вивченого. 2. Актуалізація опорних ЗУН. 3.Повідомлення теми і мети уроку. 4.Вивчення нового матеріалу. 5. Закріплення набутих знань 6 Підсумки уроку. 7. Завдання додому. Інструктаж     II.            1. Перевірка д\з ( як засвоєний мат-л) 2.Підготовка учня до сприйняття нового мат-лу(актуаліз. Опорних знань) 3.Повідомлення теми і мети уроку 4.Пояснення вчителем нового мат-лу 5.Вправи на закріплення одержаних знань. 6.Підсумки уроку(що вивчили на уроку)  III.            1.Перевірка д\з 2.Повідомлення теми і мети уроку. 3.Розбір прикладів пояснення на них мовного явища 4.Робота учнів над висновками( иведення правил) 5.Вправи на закріплення . 6 Підсумок уроку. 7.Завдання додому та інструктаж до його виконання.		Рязанова О. Ситюк Ю.
29. Назвіть складові уроку формуванні умінь і навичок.	Спрямовані на закріплення одержаних знань та формування міцних мовних та мовленнєвих умінь і навичок.       На уроках цього типу вирішуються такі  дидактичні завдання: 1)повторення і закріплення засвоєних раніше знань із застосуванням вже сформованих умінь та навичок 2)формування нових умінь та навичок 3)контроль за вивченням нового навчального матеріалу із вдосконаленням знань,умінь та навичок        У структурі такого уроку зазвичай відсутній елемент вивчення нового матеріалу.		Баранова С. Невідомий №1 Пазенко А Умерова З.
	Повідомлення теми, мети уроку; усвідомлення її; відтворення теоретичних відомостей; виконання вправ; перевірка якості с.р.; домашне завдання; підсумки уроку.		Невідомий №3
	·         повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями; ·         відтворення теоретичних відомостей, застосування тих які потрібніна уроці; ·         виконання учнями вправ; ·         перевірка якості самостійної роботи учнів; ·         завдання додому; ·         підбиття підсумків уроку.		Рязанова О. Ситюк Ю.
30. Чим відрізняється структура уроку повторення від уроку узагальнення і систематизації, як часто проводяться такі уроки?	Урок повторення: 1. Ознайомл із завданнями уроку 2. Повторення вузлових питань 3. Усні і письмові  вправи 4. Підсумки проведеної роботи 5. Виставлення оцінок 6. Завдання до дому           Урок узагальнення: 1.      Перевірка д з 2.      Повідомлення мети 3.      Аналіз матеріалу з метою узагальнення 4.      Робота над висновками 5.      Вправи на застосування узагальнень 6.      Оголошення вчит оцінок 7.      Домашне завдання 8.      Підсумок уроку.		Баранова С. Невідомий №1 Пазенко А Умерова З.
	Урок узагальнення: ·         перевірка домашнього завдапння;  ·         повідомлення теми; ·         аналіз; ·         работа над висновками; ·         вправа на застосування; ·         оголошення; ·         домашне завдання; ·         підсумки.       Урок повторення (урок удосконалення; перевірки вивченого матеріалу; контрольний разбір).		Невідомий №3
31. Назвіть складові уроку навчального переказу.	Складові уроку навчального переказу: 1. вступна бесіда (вид переказу, мета, завдання); 2. читання тексту; 3. бесіда за змістом прочитанного; 4. складання плану; 5. мовний аналіз тексту; 6. повторне читання; 7. чорновий переказ; 8. редагування і переписування начисто; 9. перевірка і аналіз; 10. доопрацювання переказу.		Баранова С. Невідомий №1 Невідомий №3 Недохлєбова Н Пазенко А Рязанова О. Ситюк Ю. Умерова З.
32. Назвіть складові уроку навчального твору.	·         Вступна бесіда (визначення мети уроку, ознайомлення з особистостями жанру) ·         Ознайомлення із зразком (уривок з твору письменника або кращим твором учня) ·          Робота над усвідомленням теми та основної думки твору ·         Колективне складання плану письмової роботи ·         Складання усного твору ·         Написання твору на чернетці ·         Удосконалення написанного (саморедагування твору) ·         Перевірка й аналіз творів ·         Доопрацювання робіт і переписування їх начисто		Баранова С. Невідомий №1 Невідомий №3 Пазенко А. Рязанова О. Ситюк Ю       Умерова З.
33. Уроки контрольного переказу і твору: спільне і відмінне.	Контрольний переказ спільне з твором: 1)вступне слово вчителя як  мотивація навч. діяльності; 2)самостійне складання плану твору/переказу; 3)робота з чернеткою; 4)переписування начисто; 5)самостійна перевірка написанного.         Контрольний переказ відмінне із твором: 1)читання тексту відсутнє в творі; 2)пояснення нових слів та запис на дошці є тільки в переказі.          Учнівській твір, як відомо, складніший ніж переказ,бл передбачає формування й вираження власних думок в усній і писемній формі.		Баранова С. Недохлєбова Н.   Невідомий №1 Пазенко А.
34. Уроки аналізу контрольної роботи, контрольного твору і переказу: спільне і відмінне.	К. аналізу твір(переказ): 1.вступне слово вчителя; 2. загальна характеристика використання твору; 3. аналіз кращіх робіт або їх фрагментів; 4. колективний аналіз допущених помилок і недоліків; 5. виконання вправ на подалання помилок; 6. індивідуальна робота над виправленням помилок; 7. Д з. Ур аналізу к.р.: 1. вступне слово вчителя; 2. бесіда прро характер недоліків і помилок та робота над  ними; 3. підбиття підсумків роботи; 4. д.з.		Баранова С. Недохлєбова Н.   Невідомий №1 Пазенко А.
35. Структура уроку аудіювання і читання.	Урок аудіювання і читання складається: 1. вст слово вчителя (мотивація); 2. актуалізація опорних знань ; 3.ознайомлення учнів з технологією аудіювання чи читання; 4. аудіювання (читання) тексту; 5. робота з текстами; 6. підсумки уроку; 7. домашне завдання.		Баранова С. Недохлєбова Н.   Невідомий №1 Невідомий №3 Пазенко А. Рязанова О. Ситюк Ю. Умерова З.
36.Рекомендації до проведення та підвищення ефективності роботи на етапі організації класу.	Орг. момент характеризується зовнішньою і внутрішньою готовністю учнів до уроку. Має на меті створити робочий настрій, підготувати учнів до навч. процесу. Учитель повинен намагатися швидко  прилучити учнів до інтелектуальної роботи		Баранова С. Недохлєбова Н.    Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
	- психологічне налаштування на роботу; - установка на співробітництво; - створення атмосфери успішності.		Рязанова О.
37. Назвіть основні види роботи на етапі перевірки домашнього завдання.	Пов’язана з опитуванням учнів та перевіркою домашнього завдання  (вправи).         На цьому етапі необхідно перевірити: ·         Засвоєння учнями знань про мову ·         Виконання письмового завдання (вправи) ·         Запам’ятовування слів з орфограмами ,що не перевірюються правилами       Перевірка засвоєних учнями знань про мову(опитування): 1.      відповіді на запитання,що вимагають обґрунтування висловленого положення; 2.      застосування засвоєних знань до прикладів; 3.      складання таблиць і заповнення їх відповідними прикладами(складання таблиць; 4.      колективно, індивідуально; 5.      зв’язне висловлювання учнів(розповісти про те чи інше явище за відповідним; 6.       планом,скласти план відповіді; 7.      перевірка письмового завдання; 8.      перевірка запамятованих  учнями  слів.		Баранова С. Недохлєбова Н.    Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
38. Рекомендації до проведення та підвищення ефективності роботи на етапі перевірки домашнього завдання.	Основною фукцією є виявлення рівня усвідомлення учнями засвоєного на попередньому уроці.        Частина д з може бути перевірена у спеціально відведений час або як елемент роботи над новим матеріалом.          Перевірка знань (опитування): визначення мовних явищ, правила, умови вибору орфограм  і постановка розділових знаків.– відповіді на питання що вимагають обґрунтування висловленого положення; застосування засвоєних знань до прикладів (наведені приклади, доведіть що це симноніми), складення таблиці і заповнення їх відповідними прикладами, зв’язне висловлювання учнів ( відповісти з а планом про те чи інще мовне явище, скласти план про то чи інше мовне явище.        Первірка письмового завдання: превірка запам’ятованих учнями слів, що мають ті чи інші Особливості ( прочитати слова дотрим орфоепічних норм, пригадати слова з орф.,дібрати спільнокореневі, утворити від слова певну форму,згрупувати слова за орф.,записати слова під диктовку).		Баранова С. Недохлєбова Н.    Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
	На цьому етапі не враховується рівень сформованості вольових якостей учнів, рівень їхньої самоорганізації, роль контролю як засобу керування пізнавальною активністю учнів, оцінки як засобу стимулювання цієї активності, диференціація навчання на цьому етапі відсутня, про що свідчать такі факти. 1. Не завжди перевіряється наявність письмового домашнього завдання (навіть якщо зошити не збираються на перевірку), що сприяє розвитку негативних якостей особистості: слабкої волі, низького рівня мотивації навчальної діяльності. 2. Перевірка якості виконання домашньої роботи, навіть якщо вона була диференційованою, проводиться фронтально, що призводить до непродуктивних витрат часу: учні з високим темпом та рівнем навчання змушені слухати перевірку якості виконання домашнього завдання найнижчого репродуктивного рівня, а учні з найнижчим темпом та рівнем навчання витрачають непродуктивно час, слухаючи перевірку завдань творчого характеру, в яких вони нічого не розуміють, що аж ніяк не сприяє їхньому розвиткові, гальмує його. 3. Якщо більша половина класу не справилася з домашнім завданням, вчитель працює з усім класом фронтально, пояснює матеріал знову, незважаючи на тих учнів, які виконали домашнє завдання і яким немає сенсу слухати пояснення знову. Як правило, це учні з високим темпом навчання і рівнем навченості, пізнавальної активності та самоорганізації, які могли б у цей час працювати самостійно, а не витрачати 10-15 хвилин навчального часу. 4. Учні, які не виконали домашнього завдання, не залучаються до роботи з його виконання на етапі опитування домашнього завдання чи перевірки якості виконання письмового домашнього завдання (актуалізації опорних знань учнів) і з уроку в урок залишаються пасивними спостерігачами або порушниками дисципліни до кінця заняття, що врешті  призводить не до розвитку, а деградації особистості, тобто до переважного розвитку негативних якостей особистості. Як правило, учні які систематично не виконують домашніх завдань, мають низький рівень розвитку волі, самоорганізації, мотивів навчання, в результаті у них низький рівень пізнавальної активності.		Рязанова О.
39. Які види роботи використовуються для підготовки учнів до сприйняття нового матеріалу.	Фронтальна бесіда за питанням, спостереження за мовним явищем.		Баранова С. Недохлєбова Н.    Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
40. Назвіть основні прийоми збудження пізнавального інтересу й уваги учнів до нового матеріалу.	Мотивація. Мета – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорення теми.       Прийоми: коротка розповідь учителя, бесіда, демонстрування наочності, нескладна інтерактивна  технологія (мозковий штурм, мікрофон, криголам тощо).		Баранова С. Недохлєбова Н.    Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
41. Назвіть етапи ознайомлення з новими мовними явищами.	Етапи ознайомлення: 1)сприйняття учнями явища що вивчається(здійснюється в усній чи писемній формі або і в усній і писемній формі одночасно. Сприймаючи на слух чи зором те чи інше мовне явище); 2)усвідомлення учнями суттєвих ознак явищ,що вивчаються (подається або в готовому вигляді або  до пошуку нового залучаються самі учні коли вчитель домагається того,щоб потрібні висновки учні зробили самі).		Баранова С. Недохлєбова Н.    Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
42. Назвіть види роботи, що забезпечують сприйняття та первинне усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.	Сприйняття обов’язкова ланка навч. проц. Зaлежнo  вiд  iх  oсoбливостей сприйняття, здійснюється  в усній чи писемній формі, одночасно. Для цього вчитель передбачити необхідні приклади. Суттєві ознаки мовного явища, з яким вчитель планує ознайомити учнів подаються або в догматичному вигляді, або евристичним шляхом пізнання, можливо також і одночасне застосовування.      Догматичний шлях ( розповідь, слово вчителя, аналіз учнями відповідного матеріалу).      Еврестичний (бесіда, самостійний аналіз учнями матеріалу для спостережень)		Баранова С. Недохлєбова Н.    Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
43. Назвіть прийоми підвищення ефективності сприймання та розуміння учнями нового матеріалу.
44. Назвіть складові формування в учнів умінь застосовувати набуті знання на практиці.	·         запам’ятовування нових відомостей (читання теор мат., складання плану, таблиці за прочитаним); ·         відтворення засвоєного (відповіді учнів, у яких розкривають ознаки мовного явища,  контроль ·         шляхом запитань і завдань учителя); ·         засвоєння алгоритму застосування на практиці ·         (це шлях переходу знань в уміння).		Баранова С. Недохлєбова Н.    Невідомий №1  Пазенко А.       Умерова З
45. Назвіть основні види роботи, що забезпечують уміння застосовувати набуті знання на практиці.	Цей етап уроку включає: ·         запам’ятовування нових відомостей (читання учнями про себе теоретичного матеріалу в       підручнику; складання плану за прочитаним і                                              переказ мат-лу за планом,складання таблиці на основі тексту); ·         відтворення засвоєного (відповіді учнів у яких вони розкривають ознаки мовного явища, що вивчається на уроці;контролюються відповіді шляхом запитань і завдань учителя).       Засвоєння алгоритму застосування (шлях переходу знань в уміння,навчання учнів застосовувати знання на практиці спирається на аналіз алгоритму (міркування)який пропонує вчитель або учні аналізують його за підручником)		Баранова С. Недохлєбова Н.    Невідомий №1  Пазенко А.       Умерова З
46. Назвіть складові формування практичних умінь і навичок.	Закріплення отриманих знань – формування мовних і мовленнєвих умінь. Для їх реалізації застосовують практичні методи з превагою методів вправ.        Робота над вправами: ·         визначення мети вправ ( з’сування чого потрібн навч); ·         визначення способу вирішення (дати відповідь на запитання); ·         зразок виконання ( під керуванням вчителя, застосовуючи алгоритм, напрчитаємо що робимо?-недоконаного виду); ·         виконання учнями; ·         перевірка роботи( колективна, групова, індивід).		Баранова С. Недохлєбова Н.    Невідомий №1  Пазенко А.       Умерова З
47. Назвіть етапи роботи над вправою.	Етапи роботи над вправою: 1. визначення мети виконання; 2. визначення способу вирішення поставленого завдання; 3. зразок виконання; 4. виконання( з вчителем чи самостійно); 5. перевірка.		Баранова С. Недохлєбова Н.    Невідомий №1  Пазенко А.       Умерова З
48. Назвіть прийоми підвищенні ефективності  закріплення вивченого матеріалу.
49. Назвіть форми проведення підсумку уроку  та прийоми підвищення його ефективності.	Основне його завдання – з’ясування рівня свідомого засвоєння матеріалу. Для цього добираються питання,які вимагають усвідомленої відповіді учнів,наприклад:як відрізнити дієслова доконаного і недоконаного виду?        Запитання типу: Що нового ви дізналися на уроці? Що називається тим-то? ставити нераціонально, оскільки перше з них нецілеспрямоване, а друге не дозволяє виявити в учнів усвідомлення засвоєного.		Баранова С. Недохлєбова Н.    Невідомий №1  Пазенко А.       Умерова З
50. Назвіть складові етапу повідомлення домашнього завдання та визначте прийоми підвищення його ефективності.	Домашнее завдання - важливий етап навч учнів. Під час його виконання відбувається самостійне усвідомлення і засвоєння знань про мову. Домашне завдання одночасно з основною метою формує навички самостійного пошуку як способу її виконання, так і джерела змісту.       Підготовка до сприйняття домашнього завдання ( формує в учнів інтерес до домашнього завдання) до цієї ж вправи можна дати різні  завдання (списування, складання табл., заповнення. пропусків)     Повідомлення домашнього завдання можна пропонувати на різних етапах уроку. Головна вимога пояснення вчителя про характер роботи й шляхи її виконання.вчиталь повинен дотримуватись принципів диференціації та індивідуалізації навчання.		Баранова С. Недохлєбова Н.    Невідомий №1  Пазенко А.       Умерова З
Тема 3. Активні методи навчання. Інтерактивні технології (03.10.12)
51. Поняття активного навчання та активних методів навчання.		Активна модель навчання передбачає застосування методів, що стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів.        Учень – суб’ект – виконує творчі завдання, вступає в діалог.         Методи: самостійна робота; проблемні та творчі завдання; запитання вчитель-учень і навпаки; що розвиває мислення учнів.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З
		Активізують суб`єкта в навчальному процесі.	Невідомий №3
		Передбачає застосування методів, що стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів.         Учень: суб’єкт Виконує творчі завдання   Вступає в діалог з вчителем	Рязанова О.
52. Класифікац. активних методів навчання.		Активні методи навчання (ін. класифікація)        Неімітаційні            Імітаційні Ігрові Неігрові проблемна лекція, лекція вдвох, лекція із аздалегідь запланованими помилками, лекція прес-конференція; евристична бесіда; навчальна дискусія; самостійна робота з літературою; семінари; дискусії ділова гра; педагогічні ситуації; педагогічні завдання; ситуація інсценування різної діяльност колективна розумова діяльність	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З
		Імітаційні, неімітаційні.	Невідомий №3
		Основні: с.р., творчі та проблемні завдання, запитаннявід учня до вчителя і навпаки, що розвиває творче мислення.	Рязанова О.
		Самостійна робота, проблемні та творчі завдання, запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення учнів.	Ситюк Ю.
53. Поняття інтерактивного навчання, інтерактивних методів та технологій.		Інтерактивна модель навчання. Інтерактивний - здатний до взаємодії,діалогу. Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності,що має конкретну, передбачувану мету- створити комфортні умови навчання , за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.      Інтерактивна технологія навчання - це така організація навчального процесу, який включає чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання та розумові навчальні умови й процедури ,за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З
		Спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має на меті створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність; постійна взаємодія всіх учнів.	Рязанова О. Невідомий №3
		Це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.	Ситюк Ю.
54. Мета й завдання комунікатив них вправ – «криголамів» на інтерактивному уроці.		Сфокусувати  увагу дітей на проблемі та викликати інтерес до обговорюваної теми.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З
		Це комунікативна вправа на зняття напруги та налаштування до активної роботи.	Невідомий №3 Рязанова О.
55. Мета й місце проведення рефлексій на особистісно-зорієнтованому уроці.		У кінці уроку. Рефлексія в навчальному процесі сприяє осмисленню учнями дій, навчальних ситуацій, формування способу дій з навчальним матеріалом.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З
		За метою уроку та ф. організації навчальної діяльності: м. кооперативного навчання, комплект. груп, ситуативне навчання, м. опрацювання дискус. питань.       За розподілом інтерактивних методів: первистні інтеракції, імітаційні, не імітаційні.	Невідомий №3
56. Класифікація інтерактивних технологій.		4 групи (залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів): інтерактивні технології кооперативного навчання; інтерактивні технології колективно-групового навчання; технології ситуативного моделювання; технології опрацювання дискусійних питань.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З
		1.  техніка кооперативного навчання; 2.  кол.-груп. навчання; 3.  техніка ситуативного моделювання; 4.  техн.. опрацюв. дискус. питань.	Невідомий №3
		Групова, індивідуальна 4 групи інтерактивних технологій: кооперативного навчання (робота в парах, робота в малих групах),  ·         Колективно-групового навчання (мікрофон, незакінчене речення, гранування, дерево рішень) ·         Технології ситуативного моделювання (рольові ігри): я – редактор, я – коректор, я – суддя, я – вчитель Технологія опрацювання дискусійних питань (прес, займи позицію, шкала думок).	Рязанова О.
57. Структура уроку із застосуванням інтерактивних технологій.		Структура: 1.      мотивація; 2.      оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів; 3.      надання необхідної інформації; 4.      інтерактивна вправа- центральна частина заняття; 5.      підбиття підсумків,оцінювання результатів уроку.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Невідомий №3 Пазенко А. Умерова З
58. Умови організації роботи над проектом.			Баранова С. Недохлєбова Н. Умерова З
		·         Знання вчителем особливостей проектної методики; ·         навчання учнів володінню методу: здатність чітко, ·         систематично виконувати сплановану работу; ·         прагнення учнів; ·         визначати рівень оволодіння знаннями з предмету і ·         доводити проект до кінця; ·         наявність інформ. щодо роботи над проектом.	Невідомий №3
59. Етапи роботи над проектом (алгоритм).		1.Підготовка (мета, проблема, суперечності, завдання)  2. Планування (варіанти, стратегії, способи, методи)  3. Дослідження (актуалізація,  збір, аналіз …)  4. Результати / висновки  5. Звіт (доповідь, графіки, схеми …) 6.Оцінка результатів і процесу (аналіз успіхів та помилок)	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З
		Етапи роботи: 1.  організація проекту; 2.  мотивування діяльності в проекті; 3.  дослідження теми проекту; 4.  результати.	Невідомий №3
60. Вимоги до використання методу проектів.		Вимоги: ·         наявність значущої проблеми (у дослідницькому та творчому плані), що потребує інтегрованого       знання, дослідницького пошуку для вирішення; ·         практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (доповідь, випуск газети тощо); ·         самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; ·         структурування змістової частини проекту (із зазначенням поетапних результатів); ·         використання дослідницьких методів, які передбачають певний алгоритм виконання.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
		1.  з ініціативи учнів або вчителя; 2.  варто робити значущим; 3.  дослідницький характер; 4.  педагогічно значущий; 5.  заздалегідь спланований, сконструйований; 6.  проект рекламується; 7.  проект реалістичний.	Невідомий № 3
61. Постановка ключового питання у методі проектів.		Недоліки: ·         Новизна форми ·         Недостатня готовність вчителя ·         Труднощі планування ·         Труднощі координації ·         Значні часові витрати Недостатній методичній супровід.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З
		Широкоохопл., здійсненні зв`язок між навч. предметом, охоплює окремі теми.	Невідомий №3
Тема 4. Класифікація інтерактивних технологій (самостійне опрацювання)
62. Класифікація інтерактивних технологій.		За метою уроку та  формою організації навчальної діяльності О. Пометун, Л.Пироженко: 1. технологія кооперативного навчання; 2. технологія колективно-групового навчання;  3. технологія ситуативного навчання;  4. технологія опрацювання дискусійних питань.         За розподілом інтерактивних методів (Мельник): 1.      превентивні інтеракції (тренінг, консультації) 2.      імітаційні інтеракції (шрсценування, ділові ігри, диспут, московий штурм). Не імітаційні інтеракції (проблемна лекція, конференція, практикум).	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Невідомий №3 Пазенко А. Умерова З
		1.Інтерактивні технології кооперативного навчання; 2.інтерактивні технології колективно-групового навчання; 3.технології ситуативного можелювання; 4.технології опрацювання дискусійних питань.	Рязанова О. Ситюк Ю.
63. Прийоми активного слухання.		До важливих прийомів активного слухання відносяться: уточнення; перефразування; резюмування; валідація; емпатія.        Уточнення – це звернення із запитаннями, що допомагають отримати більш повну і зрозумілу інформацію.        Перефразування – повторення певної думки іншими словами з метою перевірки адекватності свого розуміння.         Резюмування - підводження підсумків  того, що сказав співрозмовник, формулювання висновків з почутого, які повідомляються іншій стороні для перевірки правильності вашого розуміння.      Валідація – надходження позитивного аспекту у висловлюваннях співрозмовника, що демонструє Ваше розуміння і прийняття його таким, яким він є.      Емпатія – здатність зрозуміти почуття іншої людини, відчути такі ж самі почуття.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З
64. Прийми візуалізації під час пояснення (опорні конспекти).		Учитель використовує демонстративні матеріали, форми наочності (натуральні об'єкти, фотографії, структурно-логічні схеми тощо), які не лише доповнюють словесну інформацію, а й самі виступають  носіями нової інформації.        Опорний конспект  – це навчальний матеріал кількох параграфів,  між якими існує певний зв’язок,  поданий у стислому вигляді за допомогою опорних сигналів.        У процесі опорні конспекти виконують такі функції: ·    допомагають сформувати у дітей повне уявлення про тему, вчать бачити їх цілісно; ·    є зразком стислої передачі матеріалу, завдяки чому дозволяють набагато збільшити його обсяг ·     засвоєння на уроці; ·    сприяють розвиткові логічного мислення, монологічного мовлення, особливо усного; ·    вивільняють час для формування практичних умінь і навичок у процесі виконання різного ·    роду вправ; ·    забезпечують вищу якість знань, їхню системність. 1.      розповідь за опорним конспектом 2.      письмове відтворення опорних конспектів у зошитах зворотного зв’язку.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З
65. Поняття технологій колективно-групового навчання, його відмінність від фронтальної (групової) форми організації навчання.		До цієї групи технологій належать ті, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.        Групова (фронтальна) форма організації навчання передбачає навчання однією людиною (вчителем) групи учнів чи цілого класу. За такої організації навчальної діяльності кількість слухачів завжди більша, ніж тих, хто говорить. Усі учні працюють або разом, або індивідуально над одним завданням із наступним контролем результатів.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З
		Групова (фронтальна) форма організації навчальної діяльності учнів передбачає навчання однією людиною (здебільшого вчителем) групи учнів чи цілого класу. Більшість слухачів.         Колективна (кооперативна) форма навч. діяльн. учнів відкриває для учнів можливість співпраці з ровесниками, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь	Рязанова О. Ситюк Ю.
66. Поняття технологій кооперативного навчання, його відмінність від колективно групової форми організації навчання.		Колективна (кооперативна) форма навчальної діяльності учнів — це форма організації у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою.                     За такої організації навчання вчитель керує  роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи.          Кооперативне навчання відкриває для учнів можливість співпраці з іншими учнями, дозволяє  реалізувати природне прагнення до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь. Така модель легко поєднується з традиційними формами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання. Його відмінність, в тому що групи це завжди більше, снохачів більше ніж говорячих, вчитель не може контролювати кожного учня.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З
		Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок.        Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та рнавичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.	Рязанова О. Ситюк Ю.
67. Як утворювати малі групи та керувати їхньою роботою.		Роботу  в  групах  варто  використовувати  для  вирішення  складних проблем, що потребують колективного розуму.       Використовуйте малі  групи  тільки  в  тих  випадках,  коли  завдання  вимагає  спільної,  а  не індивідуальної роботи.       Як організувати роботу 1.  Переконайтеся,  що  учні  володіють  знаннями  та  вміннями,  необхідними для  виконання  завдання.   Якщо  робота  виявиться  надто  складною  для більшості учнів — вони не стануть докладати зусиль. 2. Об'єднайте учнів у групи. Почніть із груп, що складаються з трьох учнів. П'ять чоловік — це оптимальна верхня межа 4. для проведення обговорення в  рамках  малої  групи.  У  процесі  формування  груп  остерігайтеся навішування будь-яких «ярликів» на учнів. 3.  Запропонуйте  їм  пересісти  по  групах.  Переконайтеся  в  тому,  що  учні сидять  по  колу — «пліч-о-пліч,  один  проти  одного».  Усі  члени  групи повинні добре бачити один одного. 4.  Повідомте (нагадайте) учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи. •  Спікер, головуючий (керівник групи): — зачитує завдання групі; — організовує порядок виконання; — пропонує учасникам групи висловитися по черзі; — заохочує групу до роботи; — підбиває підсумки роботи; — визначає доповідача. • Секретар: — веде записи результатів роботи групи; — записи веде коротко й розбірливо; — як  член  групи,  повинен  бути  готовий  висловити  думки  групи  яри підбитті підсумків чи допомогти доповідачу. •  Посередник: — стежить за часом; — заохочує групу до роботи. • Доповідач: — чітко висловлює думку групи; — доповідає про результати роботи групи. 5.  Будьте уважні до питань внутрішньо групового керування. Якщо один з учнів  повинен  відзвітувати  перед  класом  про  роботу  групи,  забезпечте справедливий вибір доповідача. 6.  Дайте  кожній  групі  конкретне  завдання  й  інструкцію (правила)  щодо організації  групової  роботи.  Намагайтеся  зробити  свої  інструкції максимально чіткими. Малоймовірно, що група зможе сприйняти більш як одну чи дві, навіть дуже чіткі, інструкції за один раз. 7.  Стежте  за  часом.  Дайте  групам  досить  часу  на  виконання  завдання. Подумайте,  чим  зайняти  групи,  які  справляться  із  завданням  раніше  за інших. 8.  Подумайте  про  те,  як  ваш  метод  заохочення (оцінки)  впливає  на застосування  методу  роботи  в  малих  групах.  Забезпечте  нагороди  за групові зусилля. 9.  Будьте готові до підвищеного шуму, характерного для методу спільного навчання. 10. Під час роботи груп обійдіть їх, запропонувавши допомогу. Зупинившись біля визначеної групи, не відволікайте увагу на  себе. Подумайте про свою роль у подібній ситуації.  11. Запропонуйте групам подати результати роботи. 12. Запитайте  учнів,  чи  була  проведена  робота  корисною  і  чого  вони навчилися. Використайте їхні ідеї наступного разу. 13. Прокоментуйте  роботу  груп  з  точки  зору  її  навчальних  результатів  та питань організації процедури групової діяльності. Приблизно таким чином ви маєте організовувати роботу в групах доти, доки вона стане звичною для учнів. Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і подання групами  результатів  колективної  діяльності.  Залежно  від  змісту  та  мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
		1.Переконатися, що учні володіють знаннями та вміннями. 2.Об'єднати учнів в групи. Почати із груп, що складаються з трьох учнів. 5осіб – це оптимальна верхня межа для проведення обговорення. 3.Переконатися, що учні сидять по колу – «пліч-о-пліч, один проти одного», усі члени групи повинні добре бачити один одного. 4. Повідомте учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи (спікер,секретар,повередник,доповідач) 5.Забеспечте справедливий вибір доповідача. 6. Дайте кожній групі конкретне завдання й інструкцію. 7. Стежте за часом. 8.Забеспечте нагороди за групові зусилля. 9.Будьте готові до підвищенного шуму. 10. Запропонуйте допомогу, але не відволікайте на себе. 11.запропонуйте групам подати результати роботи. 12.Проведіть рефлексию. 13.Прокоментуйте роботу груп з т.з. її навчальних результатів та організації процедури групової діяльності.	Рязанова О. Ситюк Ю.
68. Які основні правила роботи  в групах ви запропонуєте своїм учням.		1.  Швидко розподіліть ролі в групі. Визначтесь, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Намагайтесь виконувати різні ролі; 2.  Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі. 3.  Дотримуйтесь правил активного слухання, головне — не перебивайте один одного. 4.  Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею. 5.  Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи. 6.  Намагайтеся дійти спільної думки.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
		1. Швидко розподіліть ролі в групі. Визначтесь, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Намагайтесь виконувати різні ролі. 2. Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, потім по черзі. 3. Дотримуйтесь правил активного слухання, головне не перебивайте один одного. 4. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили ці ідеї. 5. Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.  6. Намагайтеся дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка і вона має право існування.	Рязанова О. Ситюк Ю.
69. Назвіть основні варіанти групової роботи.		Робота в парах, робота в малих групах, ротаційні трійки, два-чотири-разом, діалог, коло ідей, акваріум	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
		Мікрофон, Незакінчені речення, Мозковий штурм, навчаючи-учусь, Броунівський рух, Ажурна пилка, Аналіз ситуації, Вирішення проблем, Дерево рішень.	Рязанова О. Ситюк Ю.
70. Поняття технології «мозкового штурму».		Відома інтерактивна техника колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох рішень конкретної проблеми.                  Мозковий штурм спонукає учнів проявити уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.         Мета - щоб забрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Рязанова О. Ситюк Ю. Умерова З.
71. Варіанти проведення «мозкового штурму»		Мета «Мозкового  штурму»  чи «мозкової  атаки»  в  тому,  щоб  зібрати якомога  більше  ідей  щодо  проблеми  від  усіх  учнів  протягом  обмеженого періоду часу.       Як організувати роботу Після  презентації  проблеми  та  чіткого  формулювання  проблемного питання (його краще записати на дошці) запропонуйте всім висловити ідеї, коментарі, нанести фрази чи слова пов'язані з цією проблемою.       Запишіть  усі  пропозиції  на  дошці чи  на  великому  аркуші  паї  перу  в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів запитань.       Варіант «мозкового  штурму» — «мережа»  чи «кульки».  Тут  пускове слово (питання) пишеться в «кульці» в центрі сторінки. Коли обговорюються споріднені  проблеми,  вони  записуються  на  папері  із  зазначенням  зв'язку.        Водночас «мозковий  штурм» «вільного»  типу  дає  можливість  за  дуже короткий період (три-п'ять хвилин) записати ідеї, що виникли. Обидва варіанти мають на  меті заохочувати вільне висловлювання ідей.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Рязанова О. Ситюк Ю. Умерова З.
72. Поняття технологій ситуативного моделювання, його відмінність від колективно групової форми організації навчання.		Модель навчання у грі (симуляції та імітації) – це побудова навчального процесу за допомогою включення учня у гру (ігрове моделювання явищ, що вивчаються).        Свобода інтелектуальної діяльності, учні самі вибирають роль, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи розв’язання.       Вчитель – інструктор, суддя-рефері, тренер, головуючий, ведучий.              4 етапи: 1) орієнтація (введення у тему), 2) підготовка до проведення, 3) проведення гри, 4) обговорення.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Рязанова О. Ситюк Ю. Умерова З.
73. Етапи проведення гри.		Орієнтація (введення учнів у тему,ознайомлення з правилами гри,загальний огляд її перебігу). Підготовка до проведення гри (викладання сценарію гри,визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв’язання проблеми). Основна частина (проведення гри). Обговорення.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Рязанова О. Ситюк Ю. Умерова З.
74. Етапи моделюючої гри.		Моделюючi ігри – це iгри разом з ролевою позицією діють "правила" імітованої реальностi.             Етапи: 1. необхідно пропонувати для проведення ситуативне моделювання теми,що спрощують дійсність; 2. виберіть тему для симуляції та основне питання, яке будуть вирішувати учні; 3. сплануйте сценарій, продумайте розподіл ролей; 4. надайте достатньо інформації, чіткі інструкції; 5. перед симуляцією зробіть короткий вступ; 6. заздалегідь продумайте запитання для підбиття підсумків.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
		Етапи: 1. орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри, загальний огляд її перебігу); 2.підготовка до проведення гри(викладання сценарію гри, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтованих шляхів розв'язання проблеми); 3.основна частина-проведення гри; 4.обговорення.	Невідомий №3 Рязанова О. Ситюк Ю.
75. Етапи імітаційної гри.		Імітаціями (імітаційними  іграми)  називають  процедури  з  виконанням певних  простих,  відомих  дій,  які  відтворюють,  імітують  будь-які  явища навколишньої дійсності.        Учасники імітації реагують на конкретну ситуацію в рамках заданої програми, чітко виконуючи інструкцію, наприклад проводячи дослід.  Як  правило,  вчитель  надає  під  час  імітації  чіткі  поопераційні інструкції.  Учні  можуть  виконувати  дії  індивідуально  або  в  групах.         На закінчення певного виду діяльності всі учні отримують подібний результат. Дуже  важливою  процедурою імітації  є  обговорення  отриманих  результатів  діяльності  та  усвідомлення учнями  причинно-наслідкових   зв'язків,  які  можна  простежити,  аналізуючи результати імітації у різних її учасників.        Імітаційні  ігри  розвивають  уяву  та  навички  критичного  мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми.              Етапи: 1.  Виберіть явище, тему для імітації. 2.  Сплануйте все, що необхідно для імітації, продумайте участь у ній усього класу. 3.  Надайте  учням  достатньо  інформації,  щоб  вони  могли  впевнено виконувати всі передбачені  процедури і, одночасно, вчитися. 4.  Перед імітацією зробіть короткий вступ. 5.  Заздалегідь продумайте запитання для підбиття підсумків.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
		Тема – інформація – короткий виступ – запит для підбиття підсумків.	Невідомий №3
		Етапи: 1. вибрати явище, тему для імітації; 2. спланувати все що необхідно для імітації; 3.надати учням достатньо інформаціі, щоб вони могли впевнено виконувати всі передбачені процедури і, одночасно, вчитися; 4.перед імітацією зробіть короткий вступ; 5.обговорення,заздалегідь продумайте запитання для підбиття підсумків.	Рязанова О. Ситюк Ю.
76. Етапи гри-симуляції.		Створені вчителем ситуації, під час яких учні копіюють у спрощеному вигляді процеси, що відбуваються у справжньому суспільному, економічному і політичному житті.          Мета - ілюстрування певних явищ і механізмів, наприклад, симуляції виборів, референдумів та  інших демократичних процедур. 1. Оберіть тему для симуляції. Продумайте розподіл ролей, участь у грі всього класу. 2. Надайте учням чіткі інструкції, щоб вони могли переконливо виконувати свої ролі і одночасно        вчитися. 3.Перед симуляцією зробити короткий вступ. 4. Заздалегідь продумайте запитання для підбиття підсумків.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
		Тема – спланований сценарій симуліц. – чіткій інструктаж – короткий виступ – запитання для підбиття підсумків.	Невідомий №3
		Етапи гри-симуляції: 1. обрати тему для симуляції та основне питання, яке будуть вирішувати учні; 2.спланувати сценарій симуляціі, розподіл ролей, участь у грі всього класу; 3. надання учням інформації,чіткі інструкції, зробити короткий вступ; 4.виконання своїх ролей; 5.запитання для підбиття підсумків.	Рязанова О. Ситюк Ю.
77. Поняття технологій опрацювання дискусійних питань.		Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання.                   Для того щоб дискусія була відвертою,необхідно створити в класі атмосферу довіри та взаємоповаги.               Тому бажано знати  правила.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
		Дискусії є важдивим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. За визначенням науковців, дискусія – це широке публічне обговорення якогось спірного питання.       Вона значною мірою сприяє розвитку аакритичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюванної проблеми і все це повністю відповідає завданням сучасної школи.        Певна кількість науковців вважає дискусію різновидом ігрових форм занять, співробітництва, коли з обговорюваної проблеми ініціативно висловлюються всі учасники спільної діяльності.	Рязанова О. Ситюк Ю.
78. Умови ефективного проведення дискусії.		1. Оберіть тему для д. вона має бути сформульована проблемно, щоб підходити до її висвітлення були  різновекторні. 2. Дуже важливим елементом е план. План можна готувати заздалегідь тоді учні як найкраще підготують свої виступи.  3. Підготуйте матеріал, яккий учні повинні будуть прочитати вдома. Постарайтесь, щоб там були викладені усі точки зору, які допоможуть спрямовувати увагу класу до проблеми. Для того щоб дискусія була відвертою, потрібно створити атмосферу довіри та взаємоповаги.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
		Поставити конкретне питання – обговорення теми – учитель виправляє помилки – твердження учнів уоргументах. 1.Проведення дискучії необхідно починати з постановки конкретного дискусійного питання(тобто такого, яке не має однозначної відповіді і допускає різні варіанти вирішення, зокрема протилежні). 2.Не слід ставити запитання на зразок:хто правий, а хто-ні в тому чи іншому питанні. 3.У центрі має бути ймовірний перебіг(Що було можливим за тим чи іншим збігом обставин?Що могло б відбуватись,якбі…?)Чи були альтернативні можливості, дії? 4.Усі вислови учнів мають бути у руслі обговорюваної теми.  5. Учитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні, та спонукати учнів робити те саме. 6. Усі твердження учнів повинні супроводжуватись аргументацією, обгрунтуванням, для чого вчитель ставить запитання на зразок: «Які факти свідчать на користь твоєї думки?, Як ті мислів, коли дійшов такого висновку?».  7. Дискусія може закінчуватися як консенсусом (прийняттям узгодженого рішення), так і збереженням існуючих розбіжностей між учасниками діскусії.	Невідомий №3 Рязанова О. Ситюк Ю.
Тема 5. Сучасні технології контролю та оцінювання (12.10.12)
79. Розвивальні можливості методу «Портфоліо».		Підвищення ролі самооцінки; розвиток критичного мислення; об’єктивність інформації про навчальні досягнення через стандартизованість процесу перевірки; висока валідність; адекватність щодо сучасних потреб освіти.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
		Педагогічні завдання портфоліо: §         сприяння індивідуалізації утворення школярів; §         заохочення активності й самостійності учнів, розширення можливості навчання й самонавчання; §         формування вміння вчитися - ставити мети, планувати й організовувати власну навчальну діяльність; §         розвиток навичок рефлексивної й оцінної діяльності учнів.	Ситюк Ю.
80. Орієнтовна структура мовного порт фоліо.		1.  Роботи учня. 2.  Матеріали вчителя(певні зауваження, рекомендації, результат індивід бесіди учня з учителем). 3.      Матеріали інших (рецензування, матер. батьків, реакції з інтернету).	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.
		Робочі папки, що містять цільовий доробок робіт з дисципліни і складені учнем за допомогою вчителя. Модель (засіб, технологія) автентичного (істинного, правильного) оцінювання навчальної діяльності особистісного розвитку.	Ситюк Ю.
81. Форми роботи з мовним порт фоліо.		Мовний портфель, порт фоліо мовця, портфоліо читача, читацький портфель, літературознавчий портфель.            Форми роботи: ·         Мовний паспорт ·         Мовна біографія ·         Мовне досьє ·         Пам’ятки Рефлексія, плани.	Баранова С. Недохлєбова Н. Невідомий №1 Пазенко А. Умерова З.