Слово вчителя
слухання
7 хв
Робота з
термінами уроку
4 хв.
Опрацювання
твору
«Кожному
місту- звичай і права»
Слухання
4 хв.
Робота з
текстом твору
10 хв.
Опрацювання
твору
«De
libertate»
Слухання
9 хв.
|
Історія написання
Переяславський період –
саме те, що сформувало Сковороду як митця. На власні очі він спостерігав
свавілля, жорстокість поміщиків, нещадну експлуатацію кріпаків. Це сформувало його, як філософа та
письменника. Зародило в ньому супротивника кріпацтва. Збірка «Сад
божественних пісень » народилася саме
тоді. Вона включає в себе 30 віршів, написаних протягом 1753-1758років. Сам
Сковорода називає їх піснями. Ці пісні
пов’язані з «священним писанням». Письменник бере епіграфи до своїх творів з Біблії.
Особливості назви
Свою назву збірка бере з
давньої поетичної традиції («Сад страждань Христа…»). У цій збірці Сковорода
виступає як лірик, який міцно зв’язан з народом. Письменник оспівую лише
природу, думки народу, його проблеми та почуття.
Характерні ознаки пісень «Саду…»
Органічне поєднання особистих
і громадських мотивів – найхарактерніша ознака віршів Григорія Сковороди.
Його поезії - поезії особистих
переживань митця, його морально-філософських роздумів про життя, добро,
істинне щастя та чесність.
На дошці записані поняття
сьогоднішнього уроку:
тема, ідея, основна думка.
Хто з вас може пояснити
значення цих понять?
Зараз пропоную вам
прослухати запис пісні «Кожному місту
- звичай і права». Відкрийте свої тексті та слідкуйте по ним.
(включаю запис віршу)
Як ви розумієте цей вірш?
Як ви гадаєте, що Григорій Сковорода Хотів сказати через нього?
Запищіть заголовок: «Кожному місту - звичай і права». Історія написання .
Ця пісня була написала у
селі Ковраї у 1758 – 1759 роках. У той час автор перебував у панському маєтку
в ролі вчителя-слуги. Сковорода пильно спостерігав за життям кріпаків та
гостро засуджував жорстокість.
Яскравіше це осудження і
незадоволення розкривається саме у цій 10тій пісні.
Темою цієї
праці є сатиричне зображення дворянсько-бюрократичної системи управління, панів
та чиновників.
Після повторення термінів
уроки, ви знаєте, що таке ідея твору. Пропоную вам визначити ідею цієї пісні
та жанр. Хто хоче зробити це?
З матеріалів підручника
ви дізналися, що ція пісня так полюбилася народу, що згодом стала піснею та
мала багато варіантів. Як ви гадаєте чому? Знайдіть приклади з тексту:
Після ознайомлення з
текстом, ви помітили, що поет постійно задається питанням. Як ви гадаєте, що
непокоїть автора?
Григорій Сковорода
засуджує мешканців міста. Хто вони та за що автор іх засуджує на вашу думку?
Знайдіть приклади у тексті.
Які строфи, на вашу
думку, несуть найбільшу змістове навантаження? Чому?
Зараз пропоную вам
прослухати запис твору «De libertate». Відкрайте свої тексті та слідкуйте.
Цей вірш написано у 1757 році.
На його написання Сковороду також змусило
кріпацтво та жорстока експлуатація кріпаків. Назва вірша перекладається як
«Про свободу». Як пов’язана назва
вірша з його змістом? Що , на вашу
думку є символом свободи?
Якою , на вашу думку, є тема вірша?
Ідея віршу
полягає у прославленні Богдана Хмельницького, народного героя, який присвятив
своє життя боротьбі за визволення українського народу та утвердженні свободи людини як найважливіше та найдороще
у житті.
У когось з вас є думки
щодо жанру вірща?
Зараз ми поговоримо про
зміст віршу. З чого він починається?
Для чого автор порівнює
свободу із золотом?
|
Учні слухають і записують
головну інформацію у зошитах.
Учні за бажанням
відповідають на питання вчителя.
Тема -
узагальнена основа змiсту художнього твору, те, про що в цiлому йдеться
всьому.
Ідея твору
- це основна думка про зображені у творі життєві явища, висвітленню якої
підпорядковано всі картини й образи.
Основною думкою твору є те. що автор хотів донести до читача.
Учні слухають запис,
слідкуючи по своїм текстам.
У цьому віщі автор засуджую пороки людства:
пияцтво, розтрату, розкутість та ледачість. Він говорить, смерть не пожаліє
ні царя , ні кріпака, та найголовнішим є чиста совість, чесність.
Ідеєю твору «Кожному місту – звичай і права» є нещадне висміювання та засудження тогочасного способу життя так званого
вищого класу. За жанром це
сатиричній вірш, (пісня).
Пісня написала простою,
зрозумілою мовою, наближеною до текстів з усної народної творчості.
Вірш починається з
рядків, схожих на народні старовинні прислів’я: «Що не город, то норов», «Що
не голова, розум». У творі часто
зустрічається жива, народна мова: «всякому горлу», «юриста», «тріщіть голова».
Письменник запитує себе
«як би умереть мені не без ума». Це значить, що письменник не хоче втрачати
обраного шляху саморозвитку, шляху пізнання світу та становитись подібним до
тих, кого він осуджує.
Панські Петро для чинів
тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий;
Ладить юриста на смак
свій права,
З диспутів учню тріщить
голова,
Тих непокоїть Венерин
амур *,
Всяхому голову крутить
свій дур.
Петр для чинов углы
панскіи трет,
Федька-купец при аршине,
все лжет.
Тот непрестанно стягает
грунта,
Сей иностранны заводит
скота.
Те формируют на ловлю
собак,
Сих шумит дом от гостей,
как кабак..
5 і 10. Саме у цих строфах Сковорода говорить про
те, що смерть «пожере як солому вогонь» будь-кого, будь він цар чи
кріпак. Головне – чиста совість та
чесність перед тобою.
Учні відкривають тексти
віршу та слухають запис.
Вірш «De libertate»
є одою свободи. Творець стверджує, що свобода коштовніше , ніж все золото
світу. Символом свободи і боротьби за
неї є постать Богдана Хмельницького, відомого борця за визволення українського народу з під гніту.
Тема громадської мужності поета, який попре
всі уклади тогочасного життя протестує проти кріпацтва та оспівує свободу ,
як найбільше багатство у житті.
Це яскравий приклад
патріотичної лірики.
Вірш починається з
філософських роздумів про те, що ж таке є свобода. Потім переходить до
обговорення ії безцінності та влучно завершує зверненням до найвідомішого
заступника свободи - Богдана
Хмельницького.
Має місце думка, що
найкоштовнішим у житті є золото та драго цінності. Але золота клітка ніколи
не замінить свободи.
|